суббота, 23 января 2021 г.

 Патоморфологія.Лекція№4.Для 2Ал-с ,2Бл-с.

Тема: Імунопатологічні стани. Алергія.

Кожен організм відзначається специфічностю будови власних білків.Білки і макромолекули одного організму чужерідні для всіх інших.Чужерідність властива органічним речовинам мікробного.тваринного,рослинного і синтетичного походження.Їх назвали АНТИГЕНАМИ. Потрапивши в організм,вони викликають комплекс імунологічних захисних реакцій:синтез антитіл,стимуляцію специфічних щодо антигена клітинних реакцій,формування імунологічної толерантності та імунологічної пам’яті.Сам механізм захисту від речовин з ознаками генетичної чужерідності називається—імунитет.Антигенний набір організму контролюється імунною системою(центральних і переферічних органів)До центральних органів належать кістковий мозок,загрудинна залоза,сумкаФабріція.Переферічні органи---селезінка,лимфатичні вузли,лімфоїдна тканина(травний канал,мигдалики) Реакції імунитету здійснюються імунокомпетентними клітинами—Т іВ лімфоцитами та макрофагами.Т-лімфоцити забеспечують клітинний імунитет.В-лімфоцити---гуморальний. Тлімфоцити синтезують лімфокіни,а Влімфоцити—антитіла(імуноглобуліни:A,M,Q,E,D).Активність імунної системи проявляється: гіперфункцією,гіпофункцією,дисфункцією.

Гіпофункція восновінабутих(імунодефіцитні) і спадкових(імунодепресивні) захворювань та станів

Синдром набутого імунодіфециту(СНІД) проявляється ознаками депресії Т-системи і різким зниженням опірності організму до бактерій,вірусів,грибків.

 

Алергія-це підвищена та змінена імунологічна реакціяна дію антигенів(Anq)-пошкодження.

Гіперчутливість негайного типу(Anq-Ant)-анафілактичні реакції.Прояви анафілаксії---анафілактичний шок,атопічна бронхіальна астма,поліноз,кропивниця,набряк Квінке

Цитотоксичні реакції(аутоімунні) коли антигеном являються власні клітини:гемолітична анемія,гломерулонефріт,міастенія.

Імунокомплексні-коли організм довго контактує з антигеном—хронічні інфекційні хвороби.

Реакція гіперчутливості сповільненого типу здійснюється не антителами.аТсенс.лімфоцитами---алергічна реакція на грибки,віруси,бактерії.

Стимулюючі реакції—коли аутоAnt-ла взаємодіють з компонентом клітини(тіреоцитами) і призводять до її стимуляції(аутоімунний тіреоідит)

Алергічні реакції активують або синтезують медіатори:гістамін,сиротонин,гепарин,комплемент(система білків плазми),що ведуть до пошкодження клітин і запалення. При цьому страждають органи і системи:серцево-судинна.система крові,дихальна,дихальна,нирки.

Десенсибілізація-це створення штучно імунодепресії зметою запобіганняалергічним реакціям,або усунення їх проявів.Вона буває специфічною і неспецифічною.

Специфічну створюють при введенні лікувальних сивороток,які вводять невеликими дозами.

Неспецифічні за допомогою медикаментів,які гальмують активність медіаторів алергії(антигестамінні препарати),або захищають клітину від їх впливу(наркотичні і спазмолітичні препарати)


 Фармакологія.Для 2Ал-с,2Бл-с.

Тема: Лікарські засоби,що впливають на аферентну іннервацію.

Аферентними або чутливими,називають нервові волокна,які проводять збудження від органів до ЦНС.

Класифікація препаратів,що діють у ділінці аферентних нервів.

1.Речовини,що пригнічують чутливі нервові закінчення:

1.1місцевоанестезійні засоби.

2Речовини ,що захищають чутливі нервові закінчення від зовнішніх подразнень

2.1 в’яжучі

2.2 обволікальні

2.3 адсорбувальні

3.Речовини,що подразнюють чутливі нервові закінчення.

 

Місцевоанестезійні засоби –це засоби,які зумовлюють місцеву втрату чутливості—анестезію.При їх застосуванні тимчасово втрачається больова,температурна та тактильна чутливість.Вважається,що вони діють на мембрани нервових волокон,блокуючи натрієві канали і блокують проведення імпульсів.Вони повинні мати такі властивості:

-високу вибіркову дію;

-короткий латентний період;

-високу ефективність при різних видах місцевої анестезії;

-певну тривалість дії;

-бажано ,щоб вони звужували судини.

Використовують місцевоанестезійні засоби для різних видів анестезії:

-поверхневої;

-інфільтраційної(розчином анестетіка послідовно»проймають» шкіру і більш глибокі тканини.Використовують0,25-0,5%розчин новокаїну або лідокаїну);

-провідникової(анестетік вводять за ходом нерва,використовуючи1-2% розчин новокаїну або лідокаїну);

-спинномозкової(0,7-0,8мл розчину анестетіка вводять у простір над твердою оболонкою спинного мозку.Використовують 5%розчин новокаїну або лідокаїну).

 

Дикаїн використовують в офтальмологічній(0,25-1%розчин) і у ЛОР-практиці(1-3%розчин)для поверхневої анестезії.

 

Анестезін призначають для зовнішнього застосування у формі присипки,пасти,мазі та у формі ректальних супозиторіїв.

 

Новокаїн-засіб,що діє протігом 0,5-1 години;має широктй спектр терапевтичної дії та відносно незначну токсичність.Застосовують для інфільтраційної(0,25-0,5%розчин),провідникової(1-2%розчин) та спинномозкової анестезії.Його призначають усередину(при виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки),ректально(при спазмах кишок), препарат використовують для розведення антибіотиків.

Побічні дії:алергійні реакції,знепретомлення.

 

Лідокаїн засіб,що зумовлює знеболювання 2-4 години,дієшвидше,сильніше,триваліше.ніж новокаїн.Застосовують для всіх видівмісцевої анестезії.Ще використовують при гострій фазі інфаркту міокарда.для профілактики фібриляції шлуночків серця(протиаритмічна дія)

 

Ультракаїн виявляє швидку та тривалу анестезійну дію,малотоксичний.Всі види анестезій.

 

В’яжучі засоби—ущільнюють поверхневий шар слизових оболонок і шкіри,утворюючи плівку,що захищає від подразнень чутливі нервові закінчення.Вони справляють:

-болезаспокійливу дію;

-протизапальну дію;

-зниження секреції травних залоз.

 

Танін-галодубильна кислота.Призначають для зовнішнього застосування у формі розчину та мазі при запальних процесах шкіри і слизових оболонок.

 

Кора дуба містить 8% дубильних речовин,які зумовлюють його в’яжучу дію. Відвар кори дуба викормстовують для лікування запальних процесів ротової порожнини,кровоточивості ясен,опіків.

 

Шавлія лікарська.Використовують листки рослини для полоскання ротової порожнини і горла при гінгівіті,стоматиті,ларингіті.фарингіті.

В’яжучу дію справляють також трава зверобою,ягоди чорниці.квітки ромашки.

 

Вісмуту нітрат-в’яжучий засіб неорганічного походження.Призначають для зовнішнього застосування у формі мазі і присипки при запальних процесах шкіри; всередину—при виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки,ентеріті,коліті.Застосовують також комбіновані препарати---таблетки Вікалін.Вікаїр,Де-нол.

 

Обволікальні засоби—це речовини рослинного походження,які здатні утворювати у воді клеійкі рідини-слизи,щовкривають захисною плівкою слизові оболонки або шкіру та захищають їх від подразнень.

Призначають їх при:

-запальних та виразкових процесах на слизовоій оболонці травного каналу;

-отруєннях кислотами,основами тощо;

-зменшенні подразнювальної дії лікарських препаратів

До обволікальних засобів належать також продукти---молоко,яєчний білок,відвари з вівсяної крупи.

 

Крохмаль—адсорбувальний засіб у формі присипок і обволікальний –у вигляді слизу.

Показання до застосування: у формі присипки і пасти для лікування дерматиту; всередину у вигляді слизу для лякування виразок,запальних процесів травного каналу;при отруєнні кислотами.лугами та солями важких металів; уформі мікстури--для зниження подразнювальної дії деяких ліків та уповільнення їх всмоктування.

 

Насіння льону справдяє обволікальну,послаблювальну дію.Призначають для зовнішнього застосування у вигляді слизу пригострих запальних процесах(абсцес,фурункул.лімфаденіт,міозит,артрит); всередину--- при гастриті,виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки.

 

Корень алтеї лікарської містить слизові речовини,крохмаль тощо.Призначають у формі настою та мікстури.Виявляє обволікальну і  протизапальну дію.Застосовують при гострому ларингіті,фарингіті,трахеїті,бронхіті,бронхопневмонії.кашлюку.

 

Адсорбувальні засоби—це засоби,які здатні своєю поверхнею поглинати і утримувати рідини та гази і тим самим захищати чутливі нервові закінчення від подразнень.

 

Вугілля активоване застосовують при отруєннях,оскільки препарат адсорбує токсичні речовини,уповільнює або припиняє їх всмоктування.Призначають також при метеоризмі й проносі.;для гемосорбції яка є ефективним засобом боротьби з інтоксикаццією.Такі адсорбенти,як ентеросгель,сорбогель ефективні при отруєннях,захворюваннях органів травлення,алергійних реакціях тощо.

 

Подразливі засоби_це лікарські речовини,що чинять стимулювальну дію на чутливі нервові закінчення шкіри і слизових оболонок та виявляють місцеву рефлекторну та відволікальну дію.

 

Розчин аміаку під час вдиху подразнює рецептори слизової оболонки дихальних шляхів і  рефлекторно збуджує дихальний і судиноруховий центри.Призначають інгаляційно хворим у непритомному стані,а також при сильному алкогольному сп’янінні всередину по 5-10 крапель з водою.

 

Гірчичники виявляють відволікальний ефект при запальних процесах дихальних шляхів та легень(накладають на ділянку грудної клітки),радикуліті(на поперекову ділянку),стенокардії(ділянку серця),а при артеріальній гіпертензії(на потилицю).При цьому зменшується біль і запальні реакції.Їх не застосовують принаявності ушкоджень на шкірі,при гнійнічкових захворюваннях,нейродерматиті,екземі,псоріазі.

 

Ментол-компонент ефірної олії м’яти перцевої.Ментол при нанесенні на шкіру та слизові оболонки зумовлює подразнення нервових закінчень.що супроводжується відчуттям холоду;виявляє рефлекторну та відволікальну дію.Призначають для втирань

.Усередину призначають як заспокійливий засіб.

 

Перцевий пластир.Містить екстракт стручкового перцю,що нанесені на тканину.Виявляє подразнювальну та знеболювальну дію .Накладають на шкіру на 2доби.Застосовують при радикуліті,невралгії,міозиті,люмбаго.

 

Олія терпентинова очищена.Виявляє місцеву подразнювальну.знеболювальну.антисептичну та відхаркувальну дію.Призначають для зовнішнього застосування при невралгії.міозиті,люмбаго,ревматизмі,артриті;для інгаляцій-при гнилісному бронхиті,бронхоектазіях та ін.

Протипоказання; захворювання печінки та нирок.

Подразливі засоби не можна призначати дітям дошкільного віку,оскільки у них можливі рефлекторне пригнічення та зупинка дихання.

воскресенье, 17 января 2021 г.

 Патоморфологія.2Ал-с 22.01.Лекція №3.

Тема:Поняття про хворобу,здоров’я.

ВООЗ:Здоров’я-це стан повного фізичного,психічного й соціального благополуччя,а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад.Якщо параметри людини збігаються із середньостатистичними або не виходять за межі фізіологічного діапазону,то таку людину вважають здоровою.

Хвороба-це порушення життєдіяльності організму під впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища,з обмежанням пристосовності і мобілізацією компенсаторно-пристосовних механізмів.Кожна хвороба починається з пошкодження:настають порушення обмінних процесів і функцій органів,клітин,тканин.

Стадії розвитку хвороби: 

Латентний період(інкубаціонний)Він триває від початку дії патогенного фактора до появи перших хворобливих симптомів.Відбувається мобілізація компенсаторно-пристосовних механізмів.

Продромальний період –від появи перших симптомів до розвитку повної кліничної картини.

Період розпалу хвороби-наявність їїсимптомів.Стерта форма-симптоми не повністю проявляються,абортивна-процес закінчується швидко.

Завершення хвороби:повне і неповне видужання.рецедив,ускладнення,перехід у хр.форму,смерть.

Видужання—явища пошкодження зникають безслідно

Рецедив-це повторний спалах хвороби.

Ускладнення-приєднання до хвороби таких пат.змін ,що не пов’язані з причинним фактором.

Якщо хвороба набуває затяжного характеру зремісіями,товона перейшла у хр.форму.

Смерть-це незворотна зупинка життєдіяльності.

Етапи процесу вмирання:

Преагонія-затьмарюється свідомість,задишка,тахікардія,зниж.кров.тиск.

Агонія-втрачається свідомість,згасають рефлекси,послаблюються діяльність серця і дихання,аритмія,судоми,параліч сфінктерів,знижується  t тіла 

Клінична смерть-відсутність пульсу,дихання,але обмін речовин зберігається(можлива реанімація)  5-6 хвилин.

Біологічна смерть-незворотні розлади життєдіяльності.

Настають:

-охолодження,бо в тілі припиняється продукція тепла.

-трупне заклякання-ущільнення скелетних м’язів(заклякання)

-трупне висихання-випаровування вологи,помутніння рогівок,поява на них буроватих пятен.

-перерозподіл крові-повнокров’я вен і запустіння артерій.

-трупні плями-темно-фіолетові плями Через3-6годин.,принатисканні бліднуть.

-трупний розклад-процеси аутолізу і гниття.Трупна емфізема,бо гази проникають у тканини(гниття в кишечнику)

 Патоморфологія.3Ас-с на 22.01 Лекція№3

Тема:Патоморфологія захворювань плеври та легенів.

Набряк легень.

Цей пат.стан зумовлений просочуванням рідкої частини крові в інтерстиціальну тканину легень,а потім в альвеоли,що клінично проявляється задишкою,ціанозом і клекітливим диханням.

2фази:1--.просякання міжальвеолярних перегородок набряковою рідиною.Товщина їх збільшується у 3-4р.2—трансудат скупчується упрсвіті альвеол.У20%-50% закінчується смертю.

Причини:лівошлункова серцева недостатність,гіпертензія,кардіопатії,алергічні стани,інтоксикації,тромбоемболія,надмірне введення парентерально рідини.

 

Пневмоторакс—скупчення повітря вплевральній порожнині.Він може бути однобічним,двобічним і частковим або тотальним. Відкритий пневмоторакс коли повітря попадає в порожнину при вдиху,виходить при видиху.Закритий,коли повітря замикається в плевральній порожнині(зміщення тканин ,які оточують рановий канал).Клапанний—повітря проникає при вдиху ,але не видихається(таке зміщення тканин)

Розрізняють:травматичний,операійний,спонтанний(туберкульоз,кіста,емфізема,гангрена,абсцес).штучний(при лікуванні туберкульозу) пневмоторакс.

 

Плеврит.Підвищений вміст повітря в легеневій тканині.Первинна емфізема—спадкові фактори(дефіцит ферменту)Вторинна—причина захворювання легенів(гострі та хр.бронхіти,бронх.астма)Дрозвитку емфіземи ведуть фактори ,що підвищують бронхіальний та альвеолярний тиск:тривалий кашель,умузикантів,співаків,зміни еластичності(стареча емфізема),запальні,фіброзні легеневої тканини,бронхоспазм.

Легені збільшені в об’єму,м’яку конститенцію ,спадаються при розкритті грудної порожнини.мікроскопічно:розшиоення альвеол,стоншення альвеолярних перетинок з дефектами і розривами,атрофії еластичних волокон.

 

Пневмоторакс-це накопичення повітря в плевральній порожнині.Його пртчиною може бути:травма,прорив емфізематозної булли,абсцесу або кісти,розпаді пухлини,негерматичності операційних швів або створений в лікувальних цілях.

Закритий пневмоторакс якщо повітря плевральної порожнини не сполучається з атмосферним..Відкритий---сполучається.

Клапанний—повітря входить у порожнину, авийти не може(канал рани під час видиху прикривається тканинами її країв.

 Патоморфологія. 2Бл-с .Лекція 18.01

Тема: Екстремальні стани. Я.І.Федонюк стор.106-113

Стрес-неспецифічна реакція,що виникає під впливом сильних подразників і супроводжується перебудовою захисних сил організму.3стадії: тревоги,резістентності івиснаження.

Шок виникає в результаті розладу нейрогуморальної регуляції.Загальними ознаками шоку є гостра недостатність мікроціркуляції,що призводить до гіпоксії,розладів метаболізму,смерті.Гіповолемічний шок –при крововтратах.

Травматичний шок—при значних травмах.

Кардіогенний шок при зниженні нососної функції серця,тяжких порушеннях ритму серця

Судинні форми шоку:септичний та анафілактичний.

2 стадії: збудження і гальмування.

Колапс—гостра судинна недостатність,що характеризується  різким зниженням судинного тонусу,або зменшенням об’єму циркулюючої крові.

Кома-стан глибокого пригнічення функцій ц.н.с.,що супроводжується втратою свідомості,відсутністю реакцій на зовнішні подразники,глибокими розладами регуляції життєвоважливих функцій організму.

Печінкова кома—при захворюваннях печінки,із вираженнями порушень її функції.

Уремічна кома при гострій та хронічній недостатності видільної функції нирок.Ті токсичні продукти ,що в нормі виводяться з сечею накопичуються в крові і викликають отруєння організму.В основі коми-зменшення кількості діючих нефронів.

У хворих на цукровий діабет:

-гіперкетонемічна кома(діабетична) може бути спричинена припиненням або зменшенням введення інсуліну,інфекційними захворюваннями,хірургічними втручаннями,стресовими ситуаціями.

-гіперосмолярна кома-при значній втраті рідини при опіках,блюванні,діареях.

-гіпоглікемічна кома—внаслідок передозування інсуліну.

 

Альтерація—це зміни метаболізму і структури клітини,міжклітинної речовини тканин і органів,які супроводжуються порушеннями їх функцій.

Характер і ступінь альтерації залежить від сили і природи патогенного фактору,від особливостей органів і тканин.Альтерації :поверхневі і зворотні,глибокі і незворотні,які можуть завершитися відмиранням окремих клітин,органів,смертю організму

 

Дистрофія-порушення трофіки(живлення) клітин і тканин,що призводить до структурних змін.Проявляється нагромадженням або зменшенням у клітині чи тканині тих речовин ,які є в нормі(жирів,білків,вуглеводів) або таких ,яких в нормі не буває.Причинами дістрофій частіше стають патологічні зміни  в самих клітинах,коли вони неспроможні реалізувати поживні речовини як енергетичний і пластичний матеріал.

Механізми розвитку дистрофій:

-інфільтрація—надмірне проникнення продуктів обміну з крові в клітину і міжклітинну речовину.

-декомпозиція—розпад ультраструктур клітини і міжклітинної речовини,що призводить до появи в клітині надлишкової кількості білка або жира(білкова або жирова дистрофія)

-спотворений синтез—синтез речовин в клітині ,міжклітинному матриксі печовин.які в нормі не зустрічаються(амелоїд,алкогольний міалін)

-трансформація—коли замість продуктів одного виду .утворюються речовини іншого(білки трансформуються в жири або вуглеводи)

Дистрофії можуть бути:

зворотні і незворотниі;

білкові,жирові,вуглеводні,мінеральні;

набуті і спадкові;

загальні і місцеві.

 

Некроз(місцева смерть)-це загибель окремих клітин,тканин,частини органа або цілого органа.

Стадії:зворотні зміни,незворотні,смерть,автоліз(розпад мертвого субстрату під дією ферментів)

Види:

Сухий некроз-змертвілі ділянки сухі,ущільнені.

Вологий некроз—ділянки розчиняються з утворенням емульсії або непрозорої рідини.

Гангрена-змертвіла тканина до чорного кольору.Волога ,коли проникають мікроорганізми(крепітація),Суха,коли змертвілі тканини віддають вологу.

Різновидом гангрени є пролежень.

Секвестр-це ділянка змертвілої тканини серед живої

 

Регенерація-це відновлення структурних елементів тканини замість пошкоджених або загиблих.

Внутрішньоклітинна(молекулярна,органоїдна,внутрішньоорганоїдна)

Види: а)фізіологічна-протягом всього життя,б)репаративна-коли некроз замінюється ідентичною тканиною,в)патологічна-спотворена(рубці,виразки,несправжні суглоби.

 Патоморфологія. На13.01.2А л-с 

Лекція№1

Тема:Вступ.Предмет,методи і завдання патоморфології.Ушкодження клітин.

Я.Я.Боднар стор.3-6,79-81

Патоморфологія –наука,що вивчає різноманітні функціональні і морфологічнізміни зміни ,що виникають під час хвороби.

Патологія-це розділ медико-біологічних знань,що розглядає закономірності виникнення ,розвитку і завершення захворювань.Основа патології-пат.анатомія і пат.фізіологія.У них спільний предмет—хвороба,але різні підходи.

Пат.анатомія—наука ,яка займається вивченням структурних основ пат.процесів,вивчає анатомію хворого організму(морфологічний еквівалент)

Предметом вивчення пат.анатомії єструктурні зміни органів і тканин на різних стадіях хвороби і її ускладненнях.

Завдання пат.анатомії:

1.Вивчення морфологічних проявів захворювань нп різних етапах їх розвитку.

2.Вивчення морфології процесів пристосування організму до дії навколішнього середовища.

3.Вивчення структурних основ захворювань,що виникають внаслідок лікування,діагностичних маніпуляцій.

4.Вивчення організації пат.анатомічної служби та її ролі в системі охорони здоров’я.

Методи:

-розтин трупів для визначення змін в органах і встановлення причини смерті(пат.анатомічний  DS)

-прижиттєве дослідження кусочків тканин з Ds-метою.Біопсія-цитологічний метод дослідження клітин взятих із поверхні тканин і органів,змивів.

 

Пат.фізіологія вивчає загальні закономірності виникнення,перебігу і завершення хвороби.

Предмет вивчення пат.фізіології---функціональні зміни.

Завдання---функціональні зміни у хворому організмі,пояснення закономірностей походження,виникнення та перебігу пат.проесів(організм під час хвороби)

Метод-експеримент(використання штучно створених моделей)

Нозологія—вчення про хворобу та їх класифікацію.

Морфологія---наука про форму,будову і розвиток організму ,до складу якої входять анатомія,гістологія,цитологія та ембріологія.

Морфогенез—це дінаміка змін морфологічних структур у процесі розвитку захворювання,одужання або смерті.

Патогенез---вчення про загальні закономірності розвитку,перебігу,їх завершення.

Патологічний процес—багатоступеневість патогенетичних змін.

Патологічний стан—розвиток порушень,структурно закріплює ті зміни ,що могли відбутися раніше.


 Фармакологія . Лекція №4  для 2А л-с на 20.01.01,  2Бл-с. на 19.01 І.В.Нековаль стор.101-141

Тема: Синтетичні хіміотерапевтичні  засоби. Сульфаниламідні,противірусні,протитуберкульозні,протисифілітичні,проти –гельмінтні,протимікозні препарати.

Сульфаніламідні препарати –це синтетичні хіміотерапевтичні засоби.що є

похідними аміду сульфанілової кислоти.

До них швидко виникає резистентність.

До них чутливі коки,кишкова паличка,збудники шигильозу.холерний вібріон,клостридії,збудники дифтерії,сибірки,хламідії.

-Тип дії-бактеріостатичний(крім бісептолу,він бактеріцидний)

Механізм дії:порушується метаболізм мікробу і він зупиняє ріст.

-Всмоктування відбувається у тонкому кишечнику.

-Добре проникає у тканини.

-Їх метаболіку випадають в осад і пошкоджуютьканальці нирок.

-Виводяться через нирки та печінку.

Добова доза в перший день----1-2гр,а потім----0,5-1,0гр.,через5-7 днів.

Побічні ефекти:нефротоксичність,алергійні реакції,пригнічення кровотворення.

-Поступово втрачають значення.

 

Стрептоцид короткої дії, застосування місцеве та внутрішнє,швидко всмоктується,діє 6годин.

Сульфадимезин і етазол—швидко всмоктується зтравного каналу,виділяється нирками.

Сульфален—препарат надтривалої дії,концентрація в  крові триває 7діб.

Сульфамідні препарати,що всмоктуються укишечнику—фталазол,сульгін

Діють у самому кишечнику бактеріостатично ,прийом внутрішньо.

Препарати місцевого застосування: сульфацил натрій,альбуцид—водний розчин.

Комбіновані препарати:  поєднаннясульфамільних  і саліцилова кислота—

Салазопіридин.

 

Похідні 8-оксихінолу

Нітроксолін(5-Нок)виділяється в незмінному виді нирками—для лікування нирок.

Хлорхінальдол—для лікування кишкових інфекцій.

 

Похідні нітрофурану:

Фурацилін-для зовнішнього застосування ,антісептик.

Фуразолідон-для кишкових і пртозойних інфекцій(лямблії,трихомонади)

Фурадонін-для лікування сечових шляхів.

Фурагін-для зовнішнього (промивання ран)  і внутрішнього застосування.

 

Фторхінолони мають перевагу перед антибіотиками –тип дії бактерицидний,

широкий спектр дії

Препарати: ципрофлоксацин,норфлоксацин,офлоксацин(не можна приймати алкоголь при прийому препарату).

 

 

Противірусні засоби.

-препарати з обмеженим терапевтичним ефектом

-ефективне застосування з профілактичною метою або місцево.

-мають практичне значення для профілактики і лікування грипу

-захищають клітину від проникнення в неї вірусу

-призначають в перші 2 дні хвороби

До цих препаратів належать:ремантадин,оксолін,Інтерферони,герпевір,ацикловір,неовір,флоре-наль,Бонафтон.Для лікування СНІДу-азидотимідин.

Оксалін-мазь 2р.на день на слизову носа,або розчин по2кр.у кон'юнктиву5-6р. на добу.

Інтерферони отримують з крові людини.Закапують у носові ходи ,або інгаляційно.

Ацикловір гальмує синтез нуклеінових кислот вірусу.

 

Протитуберкульозні засоби---засоби ,які затримують розмноження і зменшують вірулентність мікобактерії туберкульозу.Виділяють 3 групи:

1.(найбільш ефективні)

Ізоніазид—в залежності від дози бактеріостатична,або бактерицидна дія,добре всмоктується і проникає у тканини,виводиться нирками,для всіх форм туберкульозу.Нейротоксичний.

Ріфампіцин—антибіотик,терапевтичний ефект8-12годин,ризначається всередину і в/в.

2.(ефективні)---етіонамід,етамбутол,фтивазид,стрептоміцин,циклосерин,ломефлоксацин.

Фтивазид-менше токсичний,застосовується після курсу лікування амбулаторно.

3.(найменш ефективні)—ПАСК.тібон.

 

Протиспірохетозні засоби-це антибіотики(пеніциліни,тетрацикліни,еритроміцин,цефтриаксон)та препарати вісмута(бійохінол,бісмоверол,пентабісмол)

Бійохінол пригнічує розмноження блідої спірохети,виявляє протизапальну дію.Бісмоверол пригнічує ріст і розмноження спірохети.Препарати вводяться в/в.

 

 

Протигельмінтні засоби діляться на 3групи:

1.Засоби ,які призначають при кишкових нематозах:

Піперазин адипінат (при аскаридозі курс 2дні,при ентеробіозі-5днів)Нафтамон(при аскаридозі за2години до сніданку5,0г. Всередину 3-5днів)

Вермокс(при ентеробіозі100мг,таблетку розжувати)Левімізол(всередину 1р.перед сном)

Пірантел.

Використовують квітки піжми.

2.Засоби ,які призначають при кишкових цистодозах:

Фенасал—використовують одноразово 8-12 табл. зранку або через3-12годин після вечері.Перед прийомом вжити 2гр. гідрокарбонату натрію.

Використовують насіння гарбуза.

3.Засоби,які застосовують при позакишкових гельмінтозах:

Дитразин цитрат.

Хлорксил-при трематозах печінки.

Празиквантел –широкий спектр дії.

 

Протимікозні засоби ділять на 3 групи:

1.Засоби для лікування хворих з системними глибокими мікозами:амфотетрацин В,амфоглюкамін,микогептин,міконазол.

2.Засоби для лікування хворих з дерматомікозами:Клотримазол (мазь,крем,

розчин),нітрофунгін(розчин),гризеофульвін-антибіотик(всередину і суспензія),мікосептин(мазь),мікозолон(мазь).

3.Засоби для лікування кандидомікозів:Ністатин та леворин---антибіотики


  Фармакологія.      Тема лекції : Лікарські засоби. Що впливають на функцію органів дихання. Нековаль  стор.263-275.   Стимулятори дихання,...