Патоморфологія. 2Бл-с .Лекція 18.01

Тема: Екстремальні стани. Я.І.Федонюк стор.106-113

Стрес-неспецифічна реакція,що виникає під впливом сильних подразників і супроводжується перебудовою захисних сил організму.3стадії: тревоги,резістентності івиснаження.

Шок виникає в результаті розладу нейрогуморальної регуляції.Загальними ознаками шоку є гостра недостатність мікроціркуляції,що призводить до гіпоксії,розладів метаболізму,смерті.Гіповолемічний шок –при крововтратах.

Травматичний шок—при значних травмах.

Кардіогенний шок при зниженні нососної функції серця,тяжких порушеннях ритму серця

Судинні форми шоку:септичний та анафілактичний.

2 стадії: збудження і гальмування.

Колапс—гостра судинна недостатність,що характеризується  різким зниженням судинного тонусу,або зменшенням об’єму циркулюючої крові.

Кома-стан глибокого пригнічення функцій ц.н.с.,що супроводжується втратою свідомості,відсутністю реакцій на зовнішні подразники,глибокими розладами регуляції життєвоважливих функцій організму.

Печінкова кома—при захворюваннях печінки,із вираженнями порушень її функції.

Уремічна кома при гострій та хронічній недостатності видільної функції нирок.Ті токсичні продукти ,що в нормі виводяться з сечею накопичуються в крові і викликають отруєння організму.В основі коми-зменшення кількості діючих нефронів.

У хворих на цукровий діабет:

-гіперкетонемічна кома(діабетична) може бути спричинена припиненням або зменшенням введення інсуліну,інфекційними захворюваннями,хірургічними втручаннями,стресовими ситуаціями.

-гіперосмолярна кома-при значній втраті рідини при опіках,блюванні,діареях.

-гіпоглікемічна кома—внаслідок передозування інсуліну.

 

Альтерація—це зміни метаболізму і структури клітини,міжклітинної речовини тканин і органів,які супроводжуються порушеннями їх функцій.

Характер і ступінь альтерації залежить від сили і природи патогенного фактору,від особливостей органів і тканин.Альтерації :поверхневі і зворотні,глибокі і незворотні,які можуть завершитися відмиранням окремих клітин,органів,смертю організму

 

Дистрофія-порушення трофіки(живлення) клітин і тканин,що призводить до структурних змін.Проявляється нагромадженням або зменшенням у клітині чи тканині тих речовин ,які є в нормі(жирів,білків,вуглеводів) або таких ,яких в нормі не буває.Причинами дістрофій частіше стають патологічні зміни  в самих клітинах,коли вони неспроможні реалізувати поживні речовини як енергетичний і пластичний матеріал.

Механізми розвитку дистрофій:

-інфільтрація—надмірне проникнення продуктів обміну з крові в клітину і міжклітинну речовину.

-декомпозиція—розпад ультраструктур клітини і міжклітинної речовини,що призводить до появи в клітині надлишкової кількості білка або жира(білкова або жирова дистрофія)

-спотворений синтез—синтез речовин в клітині ,міжклітинному матриксі печовин.які в нормі не зустрічаються(амелоїд,алкогольний міалін)

-трансформація—коли замість продуктів одного виду .утворюються речовини іншого(білки трансформуються в жири або вуглеводи)

Дистрофії можуть бути:

зворотні і незворотниі;

білкові,жирові,вуглеводні,мінеральні;

набуті і спадкові;

загальні і місцеві.

 

Некроз(місцева смерть)-це загибель окремих клітин,тканин,частини органа або цілого органа.

Стадії:зворотні зміни,незворотні,смерть,автоліз(розпад мертвого субстрату під дією ферментів)

Види:

Сухий некроз-змертвілі ділянки сухі,ущільнені.

Вологий некроз—ділянки розчиняються з утворенням емульсії або непрозорої рідини.

Гангрена-змертвіла тканина до чорного кольору.Волога ,коли проникають мікроорганізми(крепітація),Суха,коли змертвілі тканини віддають вологу.

Різновидом гангрени є пролежень.

Секвестр-це ділянка змертвілої тканини серед живої

 

Регенерація-це відновлення структурних елементів тканини замість пошкоджених або загиблих.

Внутрішньоклітинна(молекулярна,органоїдна,внутрішньоорганоїдна)

Види: а)фізіологічна-протягом всього життя,б)репаративна-коли некроз замінюється ідентичною тканиною,в)патологічна-спотворена(рубці,виразки,несправжні суглоби.