Патологія  системи  крові.

 

У здорової дорослої людини кров складає 6-8% від маси тіла.(нормоволемія), збільшення об’єму крові—гіперволемія, зменшення- гіповолемія. Якщо співвідношення між форменними елементами і плазмою залишається без змін,таку  нормо-,гіпер- чи  гіповолемію називають простою,якщо переважають форменні елементи—поліцитемічною,якщо   плазма—олігоцитемічною.Полі – та олігоцитемічна нормоволемія належать до патологічних станів.

 

Анемія—це зменшення кількості  еритроцитів та гемоглобіну в одиниці об’єму крові,що поєднується з якісними змінами еритроцитів.За патогенезом анемії поділяють на три групи:1)постгеморагічні—внаслідок крововтрати; 2) гемолітичні—внаслідок посиленного руйнування еритроцитів; 3)анемії внаслідок порушення еритропоезу.

Колірний показник 0,8-0 1,1.

 

Лейкоцитозом називають збільшення кількості лейкоцитів в одиниці об’єму  крові(норма—4--9×10^9/л) Зменшення кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові називають лейкопенією .Виділяють абсолютний і відносний лейкоцитоз і лейкопенію.Абсолютний пов’язаний з  лейкопоетичною функцією кісткового мозку,а відносний –із перерозподілом лейкоцитів(шок,запалення)Розрізняють: нейтрофільоз(при гострому запаленні),еозинофілію(алергічних та алеггічно-інфекційних захворювань),базофілія(гемофілія,гіпотиреоз),лімфоцитоз(при хронічних інфекційних хворобах,вірусних інфекціях),моноцитоз( при деяких вірусних хворобах,туберкульозі).

Одночасне зменшення зернистих форм лейкоцитів(нейтрофілів, еозинофілів,базофілів) у периферичній крові називають агранулоцитозом.Якщо зменшені всі види лейкоцитів---алейкія.Поєднання алейкії,агранулоцитозу, тромбоцитопенії називають—панцитопенія.

Різні форми лейкоцитів знаходяться у певному співвідношенні,яке називають лейкограмою.Найбільше практичне значення має аналіз клітин нейтрофільного ряду.В лейкоцитарній формулі Шиллінга молоді форми нейтрофілів(мієлоцити,метамієлоцити,палочкоядерні нейтрофіли) розташовані зліва,а зрілі(сегментоядерні)—справа.Зростання кількості молодих форм називають ядерним зсувом вліво,а коли збільшується кількість сегментоядерних нейтрофілів---ядерним зсувом вправо.

 

 

Лейкоз—це пухлина,що виникає з кровотворних клітин і первинно пошкоджує кістковий мозок.Ознакою лейкозу є заповнення кісткового мозку лейкоцитами та їх попередниками,еритробластами,мегакаріобластами.Вони  розмножуються у великій кількості й виходять у кров.Виникає лейкоцитоз.Лейкозні клітини—атипові.

 

Геморагічний діатез—схильність до повторних кровотеч,які виникають самовільно або внаслідок дрібних травм.

У патогенезі  виділяють 3 механізми:  тромбоцитопенія,тромбоцитопатія,вазопатія.

Тромботитопенія,коли кількість тромбоцитів зменшується(  норма- 150--400×10^9/л) до 10 ×10 ^9/л/.Тромбоцитопенії ділять на дві групи:від недостатнього утворення тромбоцитів і внаслідок посиленного розпаду їх.

Тромбоцитопатії позначають порушення гомеостазу,викликані функціональною неповноцінністю тромбоцитів на фоні нормального або зниженого вмісту їх в крові.Це петихії,екхімози,носові кровотечі,менорагії.Функціональна неповноцінність проявляється порушенням їх здатності до адгезії й агрегації.

Ураження  судинної стінки—проникність її підвищується(при алергії,променевій хворобі,спадкових хворобах)

Порушення коагуляційного гомеостазу пов’язані  з дефектами  компонентів згортання крові.Ураження печінки—в гепатоцитах синтезуються майже всі фактори згортання крові.До геморагій призводить  гіповітаміноз К, без якого фактори протромбінового комплексу не можуть проявити своєї активності.Кишковий дисбактеріоз---мікрофлора кишечника синтезує вітамін К.