Фармакологія.

 Тема :Психотропні   засоби

 

Нейролептики

Транквілізатори

Седатівні

Антидепресанти

Психостимулятори

Ноотропні

Адаптогени

Аналептики

 

Психотропні препарати—засоби здатні впливати на психічний та емоційний стан людини та змінювати його.

 

Нейролептики (антипсихотики)—психотропні засоби,які здатні усувати марення і галюцинації,відчуття страху,дратівливість.агрксивність,рухове і мовне збудження,мають протиблювотні властивості і посилюють дію засобів,що пригнічують ЦНС.

Механізм дії нейролептиків :пригнічення дофамінових рецепторів ЦНС,перешкоджання виділенню нейромедіаторів.вплив на ретикулярну формацію  головного мозку,лімбічну систему,гіпоталамус.

 

Нейролептики застосовують :

-для лікування пацієнтів із шизофренією,психозом,маніакальним станом(марення і галюцинації) ;

-як протиблювотні ;

-для нейролептанальгезії ;

-для усунення лікарської залежності від наркотичних анальгетиків та етилового спирту ;

-в анестезіології.

Загальні побічні ефекти нейролептиків—симптоми лікарського паркінсонізму.

 

Аміназин-виявляє антипсихотичну,транквілізувальну(усуває відчуття страху,агресивність,напруження) і протиблювотну дію (пригнічує зону блювотного центру довгастого мозку), також знижує АТ та температуру тіла.

Протипоказання :порушення функції нирок,печінки,прогресуючи системні хвороби головного та спинного мозку,коматозний стан,травми мозку,хвороби кровотворних органів.

 

Галоперидол-високоактивний нейролептик швидкої дії Має швидкий і тривалий ефект.На рівень АТ не впливає.

 

Дроперидол—швидку та коротку дію.

Показання до застосування :для нейролептанальгезії(загальне знеболення без втраити свідомості)

 

 

Транквілізатори—психотропні засоби,які здатні усувати відчуття страху.дратівливість,внутрішнє напруження,неспокій і спричинювати відчуття рівноваги,байдужості. Транквілізатори сприяютьзменшенню рухової активності,розслабленню м’язів,виявляють протисудомну дію,прискорюють засинання,посилюють дію засобів,що пригнічують ЦНС.

 

Показання до застосування : лікування хворих з неврозами,неврозоподібними станами,безсонням,премедикація,комбінована терапія пацієнтів з артеріальною гіпертензією,стенокардією,епілепсією.

 

Побічні ефекти :звикання і лікарська залежність,сонливість,загальмованість,нудота.

 

Протипоказання :не можна вживати,коли потрібна  швидка і точна психічна та рухова реакція.

 

Діазепам(сибазон,седуксен,реланіум) Особливостями цього засобу є властивість зменшувати секрецію шлункового соку та протиаритмічний  ефект.

 

Феназепам виявляє найбільший заспокійливий ефект серед транквілізаторів. Приблизно однакова з діазепамом лікувальна властивість у хлозепіду ; слабше, ніж діазепам ,діють  усі інші транквілізатори.

 

 

Седативні(заспокійливі) --засоби діють заспокійливо за рахунок  посилення процесів гальмування та зниження збудливості ЦНС.

 

Броміди (натрію бромід,калію бромід)—заспокійливі зазоби,які посилюють і концентрують процеси гальмування у корі головного мозку.

 

Показання до застосування :для лікування хворих з неврозами,неврозоподібними станами,для усунення підвищеної дратівливості,безсоння,істерії.

 

Побічні ефекти :кумуляція, явища бромізму(отруєння бромом),пригнічення ЦНС,сонливість,загальна в’ялість,ослаблення пам’яті,катаральні явища(нежить,кон’юнктивіт),шкірний висип.

 

Препарати валеріани—корвалол,валокардин,валокармід,валеріана(настойка,таблетки),корвалдин виявляють седативну та спазмолітичну дію.

Персен –містить екстракти валеріани,меліси,м’яти перцевої.

 

 

Антидепресанти---психотропні препарати,які покращують настрій,усувають відчуття туги,безнадії.суїцидальні наміри. Застосовують для лікування хворих з депресією та депресивними станами.

 

Амітриптилин—антидепресант,має заспокійливу дію.Він також чинить антигістамінний та М-холіноблокувальний ефект.Дія проявляється через 10-14 днів.

 

Показання до застосування : депресія.

Побічні ефекти :тахікардія, запаморочення,тремтіння рук,сухість у роті,сонливість.

Протипоказання : недавно перенесений інфаркт міокарда,суіцидальні спроби.

 

 

Психостимулятори—психотропні засоби,які вибірково стимулюють психічну та фізичну працездатність,зменшують втомлюваність і тимчасово потребу в сні.

 

Це кофеїн,амфетаміну сульфат,сиднокарб,меридил.

 

Показання до застосування :астенічні стани,що характеризуються в’ялістю,загальмованістю.

Побічні ефекти :безсоння,підвищена збудливість,звикання,тахікардія.

 

Кофеїн-бензоат натрію виявляє аналептичні властивості.Підвищує працездатність,зменшує втомлюваність і сонливість,стимулює судинорухливий та дихальний центри довгастого мозку,покращує і прискорює роботу серця,дихання,підвищує АТ.посилює основний обмін ,сечовиділення,та секрецію шлунка.

 

Сиднокарб—синтетичний психостимулятор.Його дія праявляється поступово і не супроводжується ейфорією,руховим збудженням,тахікердією,та підвищенням АТ.

 

 

Ноотропні засоби—психотропні препарти,які покращують інтелектиальну діяльність,мислення,пам’ять,здатність до навчання.

Це—пірацетам(ноотропіл) ,аміналон,серміон,натрію оксибутират,вінпоцетін (кавінтон)

Механізм дії :покращення обмінних процесів в головному мозку,кращим засвоєнням глюкози,підвищена стійкість до гіпоксії.

Призначають при розумовій недостатності на фоні порушень мозкового кровообігу після черепно-мозкової травми,крововиливу в мозок,при старечому недоумству.

 

 

Адаптогени—засоби ,які підвищують витривалість при фізичних і психічних навантаженнях та стійкіст ь організму до несприятливих умов навколішнього середовища,сприяють його пристосуванні до постійних змін навкілля.

 

Механізм дії : вплив на стимуляцію обмінних процесів в головному мозку.

Рослинні : настоянки та рідкі екстракти женьшеню,елеутерококу,левзеї,ехінацеї,родіоли рожевої,лимонника китайського.

Тваринні :пантокрин,сапарал,рантарин.

Призначають хворим на астенію,при перевтомі,неврастенії,післі тривалих хвороб,при артеріальній гіпотензії,сонливості.

 

 

Аналептики-засоби,що стимулюють життєво важливі центри ЦНС—дихальний та судиноруховий.

Стимуляція аналептиками дихального центру проявляється поглибленням і прискоренням дихання ;  стимуляція судинорухового центру—звуженням судин, підвищенням АТ.

Аналептики з переважною дією на кору головного мозку---кофеїн-бензоат натрію.

Аналептики, щостимулюють центри довгастого мозку :камфора,сульфокамфокаїн,етимізол,кордіамін,бемегрид,карбоген.

Аналептики ,що діють на рівні спинного мозку—стрихніну нітрат.

 Фармакологія.

 

Тема : Анальгетичні  засоби.

 

Больові відчуття виникають під чпс руйнівних шкідливих подразнень і є сигналами небезпеки,а у випадку больового шоку можуть бути причиною смерті.Усунення або зменшення вираженості болю сприяє поліпшенню фізичного і психфчного стану пацієнта.

В організмі людини больові відчуття сприймаються спеціальними рецепторами.Існують речовини,що утворюються при ушкодженні тканин-це брадикінін,гістамін,серотонін,простагландини і речовина Р,що складається з 11 амінокислот.Рецептори—ноцицептори.

 

Анальгетики(біль,заперечення)—це лікарські препарати,які при резорбтивній дії вибірково пригнічують больову чутливість. 

 

Класифікаія анальгетиків :

 

Наркотичні  анальгетики:

 

а) алкалоїди опію—морфін,кодеїн,омнопон ;

б) синтетичні замінники морфію-етилморфіну гідрохлорид,промедол,фентаніл,суфентаніл,метадон,дипідолор,естоцин,пентазоцин,трамадол,бутарфанол,бупренорфін,тилідин .

 

Ненаркотичні анальгетики :

 

а) саліцилати-кислота ацетилсаліцилова,ацелізин,натрію саліцилат ;

б) похідні піразолону та індолоцтової кислоти—індометацин,бутадіон,анальгін ;

в)похідні параамінофенолу—парацетамол ;

г)похідні алканових кислот---ібупрофен,диклофенак натрію(вольтарен,ортофен),напроксен ;

д)препарати іншої будови—кислота мефенамова,натрію мефенамінат,піроксикам,мелоксикам(моваліс)

е)комбіновані препарати---реопірин,седалгін,темпалгін,баралгін,цитрамон,цитропак,циклопак,асконар,паравіт.

 

 

Наркотичні анльгетики—це лікарські препарати,які при резорбтивній дії вибірково пригнічують больову чутливість і спричиняють ейфорію,звикання та психічну та фізичну залежність(наркоманію). Це препарати групи А.

Фармакологічні ефекти :

Центральні—анальгезія,пригнічення дихання,пригнічення кашльового рефлексу,седативний ефект,ейфорія,нудота,блювання,підвищення спінальних рефлексів,міоз(звуження зіниць)

Периферичні---спастичні скорочення сфінктерів,обмеження перистальтики,брадикардія й артеріальна гіпотензія,підвищення тонусу гладких м’язів сечового міхура і сфінктера сечівника,гіпотермія.

 

Морфіну гідрохлорид—швидко всмоктується,біотрансформація відбувається в печінці,виводиться з сечею.

Показання до застосування : при інфаркті міокарда, у до- та після операційний період,при травмах,онкологічних захворюваннях.

 

Кодеїн застосовують при сухому кашлю,як протикашльовий засіб,що меншою мірою пригнічує кашльовий центр.

 

Етилморфіну гідрохлорид  силою перевищує кодеїн.Застосовують при кашлю та больовому синдромі,зумовленому бронхітом,бронхопневмонією,плевритом,а також при кератиті,іріті,іридоцикліті,травматичній катаракті.

 

Омнопон містить папаверін,застосовують при спастичному болю.

 

Промедол-синтетичний анальгетик,поступається за силою морфіну в 2-4 р.Рідше зумовлює нудоту і блювання,менше пригнічує центр дихання,знижує тонус гладких м’язів сечових шляхів і бронхів,підвищує тонус кишок та жовчовидільних шляхів,посилює ритмічні скорочення міометрія.

 

Фентаніл-синтетичний препарат,що перевершує дію морфіну у 100-400разів. Він спричиняє виражене аж до зупинки дихання,але нетривале пригнічення дихального центру,підвищує тонус скелетних м’язів. Часто виникає брадикардія.

Показання для застосування :для нейролептанальгезії у поєднанні з нейролептиками

 

Саліцилати.

 

Кислота ацетилсаліцилова (аспірин)

Показання до застосування :як знеболювальний, жарознижувальний,протизапальний засіб,препарат виявляє антиагрегаційний ефект,його призначають для профілактики тромботичних ускладнень хворим з інфарктом міокарбу.

Побічна дія :подразнення слизової оболонки шлунка,біль у шлунку,печія,утворення виразки шлунка.

 

Натрію саліцилат як анальгезівний і жарознижувальний засіб призначають всередину після їди хворим на гострий ревматизм і ревматоїдний ендокардит.

 

Похідні піразолону та індолоцтової кислоти.

 

Анальгін—виявляє виражену анальгетичну,протизапальну та жарознижувальну дію.

Показання до застосування :при болю різного походження.

Побічна дія : набряки,підвищення АТ,токсичний вплив на кровотворення.

 

Бутадіон---ві=иявляє анальгезивний,жарознижувальний та протизапальний ефект.Протизапальна дія бутадіону вища ніж у саліцилатів.

Призначають препарат при артриті.Застосовують під час або після їди.При тромбофлебіті поверхневих вен призначають бутадіонову мазь.

 

Індометацин—виявляє анальгетичну,протизапальну та жарознижувальну дію.

Призначають хворим на ревматоїдний артрит,остеоартроз,подагру,тромбофлебіт.Застосовують всередину ,а індометацинову мазь втирають при гострому і хронічному поліартриті,радикуліті.

 

 

Похідні параамінофенолу.

 

Парацетамол застосовують як жарознижувальний та.

знеболювальний засіб.Випускають в таблетках.капсулах,мікстурах,сиропах.шипучих порошках, а також у складі :колдрекс,солпадеїн,панадол-екстра.

 

Похідні кислот алканових.

 

Диклофенак натрію (ортофен, вольтарен) є найактивнішим протизапальним засобом.Токсичність його низька,широкий спектр терапевтичної дії.

Застосовується при ревматизмі,ревматоїдному артриті,артрозі,невралгії,невриті,больовому синдромі.

 

Ібупрофен-виявляє виражену протизапальну,жарознижувальну,анальгетичну дію.Застосування :ревматоїдний артрит,остеоартроз,подагра,запальні захворювання опорно-рухового апарату,больовий синдром.

 

 

Препарати іншої хімічної будови.

 

Кислота мефенамова-усуває гострий і хронічний зубний біль та біль у м’язах і суглобах. Виявляє жарознижувальну дію.

 

Натрію мефенамінат.При місцевому застосуванні сприяє прискоренню загоєння ран та виразок.

 

 Піроксикам.-протизапальний,жарознижувальний.анальгетичний ефект.

 

Мелоксикам-виражена протизапальна,анальгетична,жарознижувальна дія.

Застосування : симптоматична терапія хворих на ревматоїдний артрит,остеоартрит,артроз з вираженим больовим синдромом.

 Фармакологія   Лекція.

 

Тема :Засоби для наркозу.  Спирт етиловий.  Снодійні  та протиепілептичні  засоби.

 

Засоби для наркозу-це лікарські препарати,в результаті введення яких в організмі виникає стан наркозу(оніміння)

Наркоз- цце оборотне пригнічення функції ЦНС,яке супроводжується знепритомненням,втратою больових та інших видів чутливості,пригніченням рефлекторної активності і розслабленням скелетних м’язів за умови збереження серцево-судинної діяльності  і дихання.

Наркоз- один із методів загального знеболення.

 

Класифікація препаратів для наркозу :

1.Засоби для інгаляційного наркозу :

а)леткі рідини—ефір,фторотан,метоксифлуран,десфлуран,енфлуран,ізофлуран,севофлуран тощо.

б) гази-діазоту оксид,циклопропан тощо.

 

2.Засоби для неінгаляційного наркозу :

а)порошки  у флаконах—тіопентал-натрій

б)розчини в ампулах-натрію оксибутират,пропанідид(сомбревін),тропофол.кеталар.

 

Засоби для інгаляційного наркозу :

-їх вводять за допомогою спеціальної апаратури;

-наркоз легко керується ;

-більшість препаратів спричиняють подразнення слизової оболонки дихальних шляхів.відчуття ядухи.травмують психіку пацієнта;

-потрапляють в атмосферу і можуть шкідливо впливати на здоров’я медичного персоналу.

 

Ефір для наркозу-легка рідина з різким запахом,що швидко руйнується на світлі,тому необхідно перевіряти якість препарату перед застосуванням.Вогненебезпечний.Є сильним анестезійним засобом. Має широкий спектр наркотичної дії і високий коефіцієнт безпеки застосування.

Побічні ефекти:виражена стадія збудження,аритмії,підвищення рівня глюкози в крові.

 

Фторотан-летка рідина.Руйнується на світлі.Фторотан не горить і в суміші з ефіром запобігає горінню останнього.Фторотан погано розчиняється в воді,але добре в жирах. Перевищує властивості ефіру втричі,а закису азоту в 50 разів,але виявляє помірну анальгетичну дію.

Побічні ефекти :пригнічення дихання,аритмія,серцева недостатність,психічні зміни,гепатотоксичний,нефротоксичний.

 

Діазоту оксид_газ,що не вибухає.але підтримує горіння.Препарат не подразнює дихальних шляхів. Вводять у суміші зкиснем.Анестезія настає через 3-5 хв. Стадії збудження немає.Наркоз поверхневий.Використовують препарат для базисного наркозу.для знеболювання при тяжких травмах,гострому панкреотиті,під час пологів.

 

 

Засоби для неінгаляційного наркозу :

-їх вводять внутрішньовенно,внутрішньом’язово,ректально;

-наркоз настає відразу без стадії збудження ;

-не забруднює атмосферу ;

-наркоз погано керується.

 

Класифікація засобів для інгаляційного наркозу за тривалістю дії :

1 препарати короткої тривалості дії(5-10 хв.)—пропандид,кетамін,.

2 препарати середньої тривалості дії(20-40 хв.)—тіопентал- натрій,гексенал.

3 препарати довгої тривалості дії(90-120хв.)—натрію оксибутират.

 

Тіопентал-натрій—порошок жовтуватого кольору,легкорозчинний у воді (готуютьextempore). Вводять в/в, дітям ректально.

Побічні ефекти :пригнічення дихання,артеріальна гіпертензія,ларингоспазм,бронхоспазм,зупинка серця,підсилення секреції бронхіальних залоз.

 

Натрію оксибутират—білий порошок легкорозчинний у воді.Випускається в ампулах.Вводять в/в., в/м  або всередину.

Побічні ефекти :рухове збудження,судомні тремтіння кінцівок і язика,блювання; рухове і мовне збудження під час виходу із наркозу.

 

Пропанідид(сомбровін) вводять в/в повільно.Використовують для введення в наркоз,під час нетривалих операцій і для діагностичних досліджень.

Побічні ефекти :брадикардія,артеріальна гіпотензія,серцева недостатність,бронхоспазм,анафілактичний шок.

 

 

Спирт етиловий—при місцевому застосуванні дає виражений антисептичний,подразнювальний та в’яжучий ефект.Дія препарату проявляється пригніченням ЦНС,що є причиною гострих отруєнь привживанні спиртних напоїв.Він швидко всмоктується в тонкій кишці і вшлунку.Унезмінному виді виділяється легенями,нирками,потовими залозами. Дія на центри терморегуляції: підвищення тепловіддачі (вживання на холоді сприяє переохолодженню)

Застосування :

-парентеральне годування хворих з кахексією—додають в противошокові рідини.

- при отруєнні метиловим спиртом—10% розчин в/в.

При гострому отруєнні(концентрація 3-4 г/л)---пригнічення функцій  ЦНС.Смерть настає від паралічу дихального центру ізниження серцевої діяльності.

 

 

Снодійні засоби-це лікарські препарати,що сприяють засипанню і забезпечують тривалість та глибину сну.

.

Класифікація снодійних препаратів :

 

1Агоністи бензодіазепінових рецепторів : похідні бензодіазепіну—нітразепам.діазепам(седуксен.сибазон),феназепам,нозепам,лоразепам,триазолам,мідазолам.

2Препарати різної хімічної будови—зопіклон,золпідем,доксиламін,бромізовал.

3Снодійні засоби наркотичного типу дії---етамінал-натрій,барбаміл,фенобарбітал,метогекситал,іпронал.

 

Нітрозепам—снодійний ефект після застосування настаєчерез 30-60 хв. І триває до 8годин.Він потенцює дію засобів для наркозу,спирту етилового,Препарат кумулює.При тривалому застосуванні спричиняє звикання.Навідміну від барбитуратів,має незначний вплив на структуру сну,спричиняє менший ризик розвитку лікарської залежності.

Застосовують при порушеннях сну,при неврозах та в комбінації з протисудомними засобами для лікування хворих на епілепсію.

Побічні ефекти :сонливість,порушення координації рухів.

 

Зопіклон виявляє седативну та снодійну дію.Після прийому препарату швидко настає сон  знормальгою структурою та тривалістю(6-8год.) фаз,не спричиняє постсомнічних порушень.Застосовують при порушенні сну(порушення засипання,нічні та ранні пробудження,ситуаційне та хронічне безсоння).

 

Бромізовал—виявляє заспокійливу та помірно снодійну дію,добре переноситься.Призначають всередину як заспокійливий засіб по 0,3-0,6 г 1-2 р на день і як снодійний по 0,6-0,75 г на прийом за півгодини до сну.

 

Фенобарбітал---виявляє заспокійливу та протисудомну дію.

 

Етамінал-натрію призначають при порушеннях засипання за 30 хв. До сну і як заспокійливий засіб.

 

 

Протиепілептичні засоби—застосовують для попередження або зменшення судом при нападах різних форм епілепсії.

 

Класифікація протиепілептичних засобів :

1.Генералізовані форми епілепсії

Великі судомні напади

-фенобарбітал

-гексамідин

-дифенін

-карбамазепін

-натріювальпроат епілептичний

Статус

-діазепам

-лоразепам

-клоназепам

-фенобарбітал

-дифеніл

-засоби для наркозу

Малі напади епілепсії

-етосуксимід

-натрію вальпроат

-клоназепам

-триметин

Міоклонус—епілепсія

-клоназепам

-натріювальпроат

2. Фокальні(парціальні)форми епілепсії

-карбамазепін

-натрію вальпроат

-дифенін

-фенобарбітал

-гексамідин

-клоназепам

Механізм дії протиепілептичних засобів полягає у пригніченні рухових зон кори і підкірки,у збільшенні вмісту в ЦНС ендогенного гальмівного медіатору ГАМК ;зменшенні збуджувальної дії на ЦНС амінокислот.

 

Фенобарбітал(люмінал) для лікування хворих   на епілепсію. Призначають усубгіпнотичних дозах.Ефективність препарату зумовлена пригнічуючим впливом на збудливість нейронів епілептичного вогнища.

 

Карбамазепін—спричиняє протисудомний ефект,який виявляється у попередженні та ослабленні епілептичних нападів і у позитівній психотропній дії.Після прийому препарату у хворих покращується настрій,вони стають більш діяльними.

 

Етосуксимід є препаратом вибору для профілактики малих нападів епілепсії.Його ще призначають при міоклонічних формах епілептичних нападів.

 

Клоназепам—спричиняє транквілізувальну,міорелаксувальну,анксіолітичну і протисудомну дію.

 Патоморфологія.

Тема: Імунопатологічні стани. Алергія.

Кожен організм відзначається специфічностю будови власних білків.Білки і макромолекули одного організму чужерідні для всіх інших.Чужерідність властива органічним речовинам мікробного.тваринного,рослинного і синтетичного походження.Їх назвали АНТИГЕНАМИ. Потрапивши в організм,вони викликають комплекс імунологічних захисних реакцій:синтез антитіл,стимуляцію специфічних щодо антигена клітинних реакцій,формування імунологічної толерантності та імунологічної пам’яті.Сам механізм захисту від речовин з ознаками генетичної чужерідності називається—імунитет.Антигенний набір організму контролюється імунною системою(центральних і переферічних органів)До центральних органів належать кістковий мозок,загрудинна залоза,сумкаФабріція.Переферічні органи---селезінка,лимфатичні вузли,лімфоїдна тканина(травний канал,мигдалики) Реакції імунитету здійснюються імунокомпетентними клітинами—Т іВ лімфоцитами та макрофагами.Т-лімфоцити забеспечують клітинний імунитет.В-лімфоцити---гуморальний. Тлімфоцити синтезують лімфокіни,а Влімфоцити—антитіла(імуноглобуліни:A,M,Q,E,D).Активність імунної системи проявляється: гіперфункцією,гіпофункцією,дисфункцією.

Гіпофункція восновінабутих(імунодефіцитні) і спадкових(імунодепресивні) захворювань та станів

Синдром набутого імунодіфециту(СНІД) проявляється ознаками депресії Т-системи і різким зниженням опірності організму до бактерій,вірусів,грибків.

 

Алергія-це підвищена та змінена імунологічна реакціяна дію антигенів(Anq)-пошкодження.

Гіперчутливість негайного типу(Anq-Ant)-анафілактичні реакції.Прояви анафілаксії---анафілактичний шок,атопічна бронхіальна астма,поліноз,кропивниця,набряк Квінке

Цитотоксичні реакції(аутоімунні) коли антигеном являються власні клітини:гемолітична анемія,гломерулонефріт,міастенія.

Імунокомплексні-коли організм довго контактує з антигеном—хронічні інфекційні хвороби.

Реакція гіперчутливості сповільненого типу здійснюється не антителами.аТсенс.лімфоцитами---алергічна реакція на грибки,віруси,бактерії.

Стимулюючі реакції—коли аутоAnt-ла взаємодіють з компонентом клітини(тіреоцитами) і призводять до її стимуляції(аутоімунний тіреоідит)

Алергічні реакції активують або синтезують медіатори:гістамін,сиротонин,гепарин,комплемент(система білків плазми),що ведуть до пошкодження клітин і запалення. При цьому страждають органи і системи:серцево-судинна.система крові,дихальна,дихальна,нирки.

Десенсибілізація-це створення штучно імунодепресії зметою запобіганняалергічним реакціям,або усунення їх проявів.Вона буває специфічною і неспецифічною.

Специфічну створюють при введенні лікувальних сивороток,які вводять невеликими дозами.

Неспецифічні за допомогою медикаментів,які гальмують активність медіаторів алергії(антигестамінні препарати),або захищають клітину від їх впливу(наркотичні і спазмолітичні препарати)

Я.Я Боднар «Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини» стор.120-139

 Патоморфологія

Тема: Розлади  кровообігу.

 

Артеріальна  гіперемія—це збільшене кровонаповнення органа чи тканини внаслідок посиленого притоку крові через артеріальні судини.Єфізіологічну і патологічну гіперемію.Фізіологічна гіперемія при посиленій роботі м’язів,під час розумової праці,внутрішнів органів під час травлення,гнів,сором. Патологічна –коли частина тіла,або весь організм піддається впливу таких факторів:мікробних токсинів,хімічних сполук,біологічно активних ,речовин.метаболітів тощо.

За механізмом такі види:

Ангіоневротична виникає внаслідок перерізу нерва або рефлекторно у хворих з ураженням внутрішніх органів(пневмонія), тепло,скипидар тощо.

Колатеральна  виникає у зв’язку з утрудненням кровотоку в магістральній артерії,просвіт якої закритий тромбом,емболом або звужений пухлиною.Кров надходить до знекровленої ділянки через колатеральні судини,які рефлекторно розширюються.

Гіперемія після анемії виникає в тих випадках,коли фактор ,що перетискував артерію(пухлина,лігатура,скупчення рідини в порожнині) швидко ліквідується—судини раніше знекровленого органа  різко розширюються,що може призвести до розриву і кровотечі.

Вакатна гіперемія—коли зменшення барометричного тиску(при накладанні медичних банок, у водолазів)

Гіперемія на грунті артеріовенозної фістули виникає коли утворюється сполучення між артерією і веною(вогнепальне поранення)—артеріальна кров внаслідок різниці тисків переповнює вену.

Загальна артеріальна гіперемія—при запаленні.

Ознаки: почервоніння,розширення дрібних артерій,капілярів і вен,пульсація артерій,підвищення температури і тургору,збільшення тиску в судинах.Угіперемованому органі  посилюється обмін речовин.

 

 

Венозна гіперемія.-це збільшення кровонаповнення органа або тканини у зв’язку з утрудненням відтоку крові через вени.Причини: тромбоз,емболія,стискання вен пухлиною або збільшеним сусіднім органом;відтік крові з вен великого кола сповільнюється при недостатності правого правого серця.;венозне повнокрів’я травного каналу при тромбозі воротної вени;жирова дистрофія гепатоцитів.;венозний застій ніжніх кінцівок,коли є перешкода для відтоку крові.

Ознаки:почервоніння з ціанотичним відтінком,зниження температури,внаслідок обмежаного притоку крові і надмірної теплоотдачі,сповільнення течії крові,підвищення тиску у венах,набряк за  рахунок транссудації рідини із судинного русла.Венозний застій веде до гіпоксії—гинуть паранхіматозні органи  і розростається сполучна тканина.

 

 

Ішемія---зменшене кровопостачання органа чи тканини внаслідок недостатнього притоку артеріальної крові.

Типи ішемій:

Компресійна є наслідком стискування артерії пухлиною,рубцем,ексудатом,джгутом,лігатурою.стороннім тілом.

Обтураційна виникає при повному або частковому закритті просвіту артеріїтромбом.емболом,склеротичною бляшкою. (облітеріруючий ендартереїт,коли просвіт звужений внаслідок продуктивного запалення).

Ангіоспастична—викликають травма,холод,рефлекторно при патології внутрішніх органів.

Внаслідок перерозподілу крові—за умов різкого зниження тиску кров відтікає в нижче розташовані дані ділянки тіла—ортостатичний шок.

Ознаки:  блідість,біль,зниження температури,парастезії.

Наслідки ішемії залежать від глибини кисневого голодування.Вона може пройти бесслідно ,а мгже закінчитися некрозом(гангрена,інфаркт)

 

 

Стаз-це  зупинка руху крові в судинах мікроциркулярного русла.

Види:

Справжній (капілярний) викликається лугами,кислотами,теплом,холодом.

Морфологічно:агрегація(злипання )ерітроцитів,чинить опір руху крова,зупиняє її.

Ішемічний івенозний—причини і процеси ті ж(ішемія,венозна гіперемія).

 

Тромбоз—прижиттєве згортання крові або лімфи впросвіті судин і в порожнинах камер серця.Згусток крові,що утворився,називається тромбом.Є два виду тромбозу:локальний і генералізований.Фактори тромбоутворювання:пошкодження судинної стінки,місцевий ангіоспазм,адгезія і агрегація тромбоцитів,сповільнення кровотоку,дисбаланс між згортальною,протизгортальною і фібрінолітичною системами.Пошкодження судин це пусковий механізм—викидаються речовини,які активують тромбоцити,сприяють їх адгезії й агрегації,згортанню крові.

Адгезія(прилипання) тртмбоцитів Агрегація(склеювання)тромбоцитів між собою.Кількість їх швидко зростає.Сповільнення кровотоку в тромбоутворюванні із-за наявності місцевих перешкод для відтоку венозної крові. Адгезія і агрегація---клітинна фаза тромбоутворювання. Плазматична,суть її зводиться до прискорення згортання крові. Спотатку утворюється активний тромбін.а потім фібрін—фібрінові волокна скорочуються і згусток ущільнюється.Активація згортпння крові вмикає протизгортальні механізми.Тромб складається з тіла ,голівки і хвоста.Голівкою він прикрипляється до стінки судини.

Наслідки тромбозу можуть бути благополучними і неблагополучними.Найкращий варіант—асептичний аутоліз,коли тромб розчиняється.Великі тромби розчиняються рідко ,вони проростають(з голівки) сполучною тканиною,ущільнюються.підсихають,утворюються тріщини,через які відновлюється рух крові. Неблагополучним завершенням—септичний аутоліз(загноєння) Наслідками може бути :інфаркт,тромбоемболія.тромбофлебіт.

 

 

Емболія—закупорка кровеносних або лімфатичних судин часточками (емболами),які в нормі в крові не зустрічаються.

Екзогенна емболія буває повітряною.газовою,бактеріальноюпаразитарною,сторонніми тілами. Ендогенну емболію поділяють на тромбоемболію,жирову,тканинну,навколоплідними водами.

Повітряну емболію спостерігають при пошкодженні великих вен(при пораненнях,операціях на серці.,коли вени матки не спалися після пологів, при випадковому введенні повітря в вену разом з ліками.

Газова емболія трапляється при кесонних роботах. Водолази вдихають газову суміш,при швидкому підйомі розчинені гази не встигають вивестися через легені й переходять в газоподібний ста н. Кров «закипає». Бульбашки газу закупорюють судини.Емболія такого ж типу буде при газовій гангрені,тільки емболи другогогазу.

Бактеріальна і паразитарна—закупорка судин мікроорганізмами,грибами,найпростішими паразитами.Мікробні емболи утворюються пригнійному розплавленні тромбів.

Емболія сторонніми тілами -- тоді.коли в просвіт судин потрапляють кулі, та інші тверді тіла.

 

Ендогенну емболію викликають тромби ,що відірвалися від судинної стінки.

Жирова емболія виникає при травматичному розчавленні підшкірної жирової клітковини,переломах трубчастих кісток,помилковому введенні ліків нп олії.Жир з током крові попадає в легеневу артерію.

Тканинна(клітинна) емболія—при руйнуванні тканин травмою або патологічним процесом.Шматочки тканини або групи клітин попадають у кров’яне русло.

Емболи звияайно рухаються за током крові.Симптоматіка емболії залежить  від її локалізації.Розрізняють : емболію малого колау і великого кола кровообігу. Грізним ускладненням є емболія легеневої артерії.

 

Порушення мікроциркуляції

Кровеносне русло становлять артеріоли,прекапіляри, капіляри,венули,артеріоловенулярні анастомози. Лімфптичне русло представлене системою лімфатичних капілярів,посткапілярів,відвідних судин,лімфатичних вузлів і колекторів. Термінальний відділ системи лімфо- та кровообігу відіграє роль у забезпеченні життєдіяльності організму.Тут відбувається перехід кисню і поживних речовин у позасудинний простір і доставка їх до клітин,а також видалення продуктів метаболізму. На рівні мікроциркуляторного кровообігу підтримується баланс між циркулюючою і міжклітинною рідиною.

Порушення мікроциркуляції поділяють на внутрішньосудинні,власне судинні(пов’язані з ураженням судинної стінки) і позасудинні.

 

Внутрішньосудинні порушення зводяться до зниження суспензійних властивостей крові,коли еритроцити,тромбоцити,лейкоцити з’єднуються в агрегати різної величини і заважають руху крові в дрібних судинах.Течія крові сповільнюється і може припинитися зовсім.Розвиваються місцева гіпоксія,ацидоз,підвищується проникність судинних стінок,кров згущається.це називається капілярно-трофічною недостатністю.

 

Власне судинні порушення полягають у підвищенні проникності стінок капілярів і венул,тобто тих судин ,де відбувається обмін води,електролитів,білків і газів між кров’ю та тканинами.Висока проникність характерна для алергії,запалення,гіпоксії,шоку.У тканину виходять не тільки крупнодисперсні білки ,але і лейкоцти.

 

Позасудинні порушення—недостатній відтік міжклітинної рідини. За добу із судинного русла виходить близько 20л транссудату.80-90% повертається назад у капіляри і венули,10-20% потрапляє у лімфатичну систему.Роль її полягає в резорбції з основної речовини білкових розчинів,які не можуть праникнути в кровеносне русло.

 

Випадки,коли лімфатична система не може вивести із тканини таку кількість рідини  .щоб підтримати баланс між трансфузією і резорбцією розглядають як недостатність лімфообігу.Єтри формицієї недостатності: механічна( перешкоди на шляху відтоку лімфи:пухлина,рубець,тромбоз,запалення); динамічна(транспортні можливості лимфатичної не забезпечують достатнього видалення міжклітинної рідини з розчиненими в ній сполуками) ; резорбційна(коли білки міцно фіксуються в міжклітинній рідині—випасти в осад).Тривала недостатність лімфообігу до некробіотичних та склеротичних змін(ущільнення)органів.

 Фармакологія.  

Тема :Антисептичні  і  дезінфікуючи  засоби.

 

Загальна  характеристика протимікробних  засобів.

Речовини,які знешкоджують збудників у навколішньому середовищі  або в організмі людини,називаються протимікробними засобами.

Фармакологічний ефект речовин цієї групи---бактеріостатичний(здатність припиняти ріст і розмноження мікроорганізмів) або бактерицидний(властивість знешкоджувати мікроорганізми)

 

Протимікробні засоби поділяють на 2 групи:

 

 1)антисептичні і дезінфекційні  засоби.

а) антисептичні засоби  здатні призвести до загибелі або припинити

ріст і розвиток мікроорганізмів на поверхні тіла людини(шкіри чи слизових оболонках)

б)дезінфекційні засоби знешаоджують патогенні  в навколішньому

середовищі Їх застосовують  для оброблення приміщень,білизни.посуду,медичних інструментів,апаратури.предметів догляду за хворими.

 

2)хіміотерапевтичні препарати.

 

 

Класифікація антисептичних і дезінфекційних засобів.

Антисептичні ідезінфекційні засоби неорганічної природи.

1.Галогени

1.1. препарати ,що містять хлор—хлорне вапно,хлорамін Б, хлоргексидину біглюконат,хлорантоїн,натрію гіпохлорид.

1.2. препарати,що містять йод—розчин йоду спиртовий,йодонат, йодоформ,розчин Люголя, йоддицерин,йодинол,повідон-йод.

 

2.Окисники—розчин водню перекису(розведений і концетрований),калію перманганат,бензоїл-пероксид.

 

3.Кислоти і основи—кислота борна,кислота бензойна,розчин аміаку,натрію тетраборат(бура)

 

4.Солі важких металів—ртуті дихлорид(сулема),срібла нітрат,коларгол,протаргол,цинку сульфат,дерматол,ксероформ.

 

Антисептичні і дезінфекційні засоби органічної природи.

1.Феноли—фенол чистий(кислота карболова),дьоготь березовий,резорцин,трикрезол.

2.Дьогті і смоли—іхтіол,вінізоль.

3.Барвники—брильянтовий зелений,метиленовий синій,етакридину лактат(риванол)

4.Похідні нітрофурану—фурацилін,фуропласт,фурагін.

5.Альдегіди і спирти—спирт етиловийформальдегід(формалін) ,лізоформ.

6.Детергенти—мило зелене,церигель,етоній,декаметоксин(септефрил),мірамістин.

 

 

Вимоги до антисептичних  та дезінфекційних засобів:

-висока протимікробна активність;

-широкий спектр антимікробної дії;

-добра розчинність і достатня поверхнева активність;

-хімічна стійкість і активність за наявності рідин організму та продуктів тканинного  розпаду;

-не спричиняти місцевої подразнювальної дії;

-не зумовлювати корозії медичних інструментів;

-не бути шкідливими для макроорганізму.

 

Галогеновмісні сполуки.

Вони виявляють бактерицидну дію.Механізм дії: денатурують білки в мікробних клітинах.

 

Хлорне вапно-білий порошок,що містить 25% вільного хлору.Зберігають у прохолодному місці.Виявляє дезінфекційну та дезодораційну дію.

 

Хлорамін Б-порошок білого або жовтуватого кольору,що містить 25%-30% активного хлору.Застосовують для оброблення предметів догляду за хворими,неметалевого інструментарію,оброблення інфікованих ран.

 

Хлоргексидину біглюконат.Застосовують для оброблення інфекційного поля і рук хірурга,знезараження хірургічного інструментарія,для промивання ран,сечового міхура,лікування опіків.

 

5% розчин йоду спиртовий використовують для оброблення операційного поля та рук хірурга перед операційним втручанням а також країв ран.

 

Розчин Люголя—препарат,що містить йод.Застосовують як антисептик для змащування слизової оболонки глотки і гортані.

 

Йодонат застосовують для оброблення операційного поля.

Йоддицерин-це комбінований препарат,що містить йод,димексид,гліцерин,не спричиняє печіння.Завдяки широкому спектру дії застосовують для лікування гнійних ран,маститу,гаймориту тощо.

 

 

Окисники.

 

Розчин водню пероксиду-безбарвна прозора рідина без запаху,швидко руйнується під дією світла,під час нагрівання,у разі контакту з органічними сполуками,виділяє кисень,який з бульбашками очищує рани,також здатен зупиняти кровотечу.Дезодораційний засіб.Для стерилізації медичних інструментів використовують 6% розчин.

 

Калію перманганат-темно-фіолетові кристали або дрібний порошок з металевим полиском,розчинний у воді.Препарат має здатність у присутності органічних речовин виділяти атомарний кисень,який забезпечує протимікробний і дезодораційний ефект. Застосовують для полоскань,спринцювань,промивання ран,шлунка при отруєнні.

 

Кислоти і основи.

 

Кислоти і основи проникають у мікробні клітини і спричиняють денатурацію білків,що зумовлює їх загибель.

 

Кислота борна-білий порошок,розчинний у воді та спирті.Через наявність побічних ефектів використовують обмежено.

 

Розчин аміаку 10%(нашатирний спирт)-прозора рідка рідина з гострим запахом.Розчиняється у воді та спирту.Справляє подразливу та рефлекторну дію.Застосовують для обробки рук хірурга за методом Спасокукоцького-Кочергіна.

 

Натрію тетраборат(бура,боракс)—виявляє протимікробну і протизапальну дію.Призначають для полоскання порожнини рота при ангіні,фарингіті, тонзиліті,у гінекології для лікування вагініту.

 

Солі важких металів.

 

Ртуті дихлорид(сулема)-порошок білого кольору,розчинний у воді та спирту.Єактивним дезінфекційним засобом,але дуже токсичний.Застосовують для дезінфекції білизни,одягу,предметів догляду за хворими.

 

Срібла нітрат(ляпіс)-безбарвні кристали у вигляді пластинок.Під дією світла препарат темнішає.У невисоких концентраціях виявляє в’яжучий та протизапальний ефект.у високих—припікальний.

 

Протаргол—порошок коричневого кольору,що містить 7-8% срібла.Виявляє в’яжучу,антисептичну та протизапальну дію.Застосовують для змащення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів,промивання сечових шляхів і сечового міхура.

 

Цинку сульфат—безбарвний порошок.Виявляє антисептичну та в’яжучу дію.Застосовують при кон’юнктивіті,ларингіті, для спринцювань при уретриті і вагініті.

 

 

Антисептичні та дезінфекційні засоби органічної природи.

 

Феноли.

 

Фенол-(кислота карболова) -безбарвна рідина,яка має своєрідний запах.Виявляє бактерицидну і місцеву подразливу дію.Розчини фенолу використовують для дезінфекції інструментів,предметів догляду за хворими,меблів.екскрементів,мокротиння.

 

Резорцин-менш токсичний,ніж фенол.Виявляє протимікробну і протимікозну дію,менше подразнює тканини.

 

Березовий дьоготь-рідина чорного кольору,що має своєрідний запах.Призначають при паразитарних захворюваннях шкіри(короста,лишай) та для лікування інфекційних ран.

 

Лінімент бальзамічний за Вишневським(мазь Вишневського)—комбінований препарат,до складу якого входять дьоготь,ксероформ та олія рицинова.Застосовують для лікування ран.

 

Мазь Вількінсона-це комбінований препарат,до складу якого входять дьоготь,кальцію карбонат,сірка очищена,мазь нафталану,зелене мило.Застосовують як антисептичний,протигрибковий та протипаразитарний засіб.

 

Дьогті і смоли.

 

Іхтіол-це сироподібна речовина чорного кольору,розчинна в воді та гліцеріні,має своєрідний запах.Використовують для лікування опіків,екземи.лишаїв,фурункульозу,та у формі супозиторіїв для лікування запальних процесів органів малого тазу.

 

Вінізоль-це комбінований препарат,що містить вінілін.Сприяє очищенню ран від гною,стимулює регенерацію тканин,виявляє протизапальну та протимікробну дію.Застосовують при опіках,  трофічних виразках і ранах,що погано загоюються.

 

Барвники.

 

Брильянтовий зелений-порошок золотисто-зеленого кольору.що погано розчиняється у воді і спирті.Виявляє високу протимікробну дію.Водні та спиртові розчини використовують при піодермії,блефариті,для оброблення операційного поля.

 

Метиленовий синій—порошок темно-зеленого кольору.Застосовують спиртові розчини як антисептичний засіб при піодермії,циститі,та уретриті.Промивають порожнини водним розчином.

 

Етакридину лактат-порошок жовтого кольору,гіркий на смак.Виявляє в низьких концентраціях-бактеріостатичну дію, а в високих—бактерицидну.Застосовують місцево.

 

Похідні нітрофурану

 

Фурацилін—порошок жовтого к ольору,гіркий на смак.Малорозчинний у воді та спирту Не справляє місцевої подразливої дії і сприяє загоювання ран.Застосовують у виді розчинів..

 

Фурапласт-це комбінований препарат .що містить фурацилін.При нанесенні на рану утворює тонку плівку,яка зберігається 1-3 доби і сприяє загоюванню рани.

 

Альдегиди і спирти.

 

Розчин формальдегіду(формалін)-це рідина,має різкий своєрідний запах,добре розчиняється у воді та спирту.Справляє протимікробну дію.Застосовують для дезінфекції білизни.посуду,предметів догляду за хворими,металевого та неметалевого інструментарію,для консервації анатомічних препаратів,вакцин і сироваток.

 

Лізоформ-комбінований препарат,що містить формалін.

 

Спирт етиловий-ридина,що має своєрідний смак і запах.Бактерицидна дія проявляється при 20% концентрації.У низьких концентраціях—подразливу дію; у високих—в’яжучу.

 

Детергенти.

 

Зелене мило-зеленкувата маса зі слабким запахом.Легко розчиняється у воді та спирту.Застосовують для очищення шкіри.

 

Церигель-густа рідина із запахом спирту.Виявляє дезінфекційну дію.Застосовують для  оброблення рук  медичного персоналу під час підготовки до хірургічних втручань.

 

Декаметоксин(септефрил) виявляє протимікробну,протимікозну дію,стимулує загоєння ран.Застосовують для лікування гнійних і мікозних захворювань шкіри.

 

 

Сучасні антисептичні та дезінфекційні засоби.

 

У наш час сильним дезінфектантом і стерилізуючим агентом є надоцтова кислота.Із сполук йоду широке застосування має йодоформ. Високу антимікробну активність мають препарати надкислот: дезоксон-1,дезоксон-4(Україна) ;на основі органічних сполук хлору :ДП-2,хлорцин,сульфохлорантин,катамін АБ,полісепт.

 

Наказами МОЗ України дозволено користуватись :

-корзолекс плюс,корзолекс екстра,дисмозон пур (для дезінфекції і предстерилізаційного очищення медичного обладнання) ;

-бациллоцид расант(для швидкої дезінфекції у зонах особливої небезпеки ) ;

-кутасепт Ф(для перед- та післяопераційної обробки шкіри та швів, антисептичного.знезараження шкіри перед ін’єкціями, гігієнічної та хірургічної обробки шкіри рук) ;

-стерилліум,бактолін базік (для гігієнічної та хірургічної антисептичної обробки шкіри рук).