Тема; Засоби,що впливають на функцію адренергічних  синапсів

.

Поняття про адренорецептори:

 

В адренергічних синапсах передача збудження  здійснюється за допомогою медіатору норадреналіну.

a(альфа)-Адренорецептори-звуження судин(особливо шкіри,слизових оболонок,нирок),мідріаз(розширення зіниць),зниження моторики і тонусу кишок.

b(бета)-1-Адренорецептори—підвищення частоти і сили серцевих скорочень.

b(бета)-2-Адренорецептори—розширення судин(особливо скелетних м’язів,серця,мозку) ,зниження тонусу бронхів,зниження тонусу міометрія,підсилення глікогенолізу та ліполізу.

 

 

Классифікація адренергічних засобів:

 

1 Адреноміметики

a-адреноміметичні;

b-адреноміметичні;

a-, b-адреноміметичні

 

симпатоміметичні

2Адреноблокатори

a-адреноблокатори;

b-адреноблокатори

 

симпатолітики

 

a-адреноміметики-це лікарські засоби,що стимулюють переважно  a-адренорецептори.

 

Норадреналін  виявляє пряму стимулювальну дію на   a - адренорецептори і    b-адренорецептори.Внаслідок цього звужуються артеріоли і венули переважно шкіри і внутрішніх органів черевної порожнини,підвищується загальний переферичний опір і АТ,Норадреналін збільшує силу скорочень серця,унаслідок чого ударний об’єм зростає.

Препарат не всмоктується з травного каналу.Основний шлях ввндення---внутрішньовенно крапельно.Препарат швидко інактивується в організмі,виводиться нирками.

Показання до застосування: гостра судинна недостатність(колапс)

Протипоказання:геморагічний і кардіогенний шок.

 

Мезатон –a-адреноміметичний препарат,під впливом якого звужуються артеріоли і підвищується АТ,розштрюються  зіниці і знижується внутрішньоочний тиск при відкритих формах глаукоми.

Показання до застосування:для підвищення АТ при колапсі та артеріальній гіпертензії.

Протипоказання: гіпертонічна хвороба,атеросклероз,хронічні захворювання міокарда та особам літнього віку.

 

Називін-препарат при місцевому застосуванні звужує артеріоли слизової оболонки носа,що призводить до зменшення набряку,гіперемії та ексудації,полегшує носове дихання.

Показання до застосування: гострий риніт,синусит.

Протипоказання: атрофічний риніт,глаукома.

 

Нафтизин(санорин)—більш тривале звуження периферичних судин,розширює зіниці.

Показання до застосування:  риніт,ларингіт,синусит,гайморит.

Протипоказання: артеріальна гіпертензія,тахікардія,виражений атеросклероз.

 

Візин виявляє судинозвужувальну та антиексудативну дію при закапуванні в щілину кон’юнктиви.Застосовують для зменшення вираженості  набряку слизової оболонки і симптоматичного лікування набряку і гіперемії кон’юнктиви.

 

 

b-адреноміметики—це препарати ,що стимулюють переважно b-адренорецептори.

 

Ізадрин збуджує b1 і b2-адренорецептори,внаслідокчого збільшуються частота і сила серцевих скорочень,підвищується автоматизм серця,покращується атріовентрикулярна провідність,знижується тонус бронхів,м’язів  травного каналу,матки.

Показання до застосування: як бронхорозширювальний засіб для інгаляцій,сублінгвально при порушеннях атріовентрикулярної провідності,для зняття атріовентрикулярної блокади.

Побічні ефекти: тахікардія,нудота,сухість у роті,тремор верхніх кінцівок,пронос.

Сальбутамол,Дитек,Фенотерол(беротек),алупент,астмопент.

 

 

a- ,-b-адреноміметики---це речовини,що стимулюють   a –b-адренорецептори.

Адреналіну гідрохлорид—стимулює адренорецептори серця,підвищує частоту і силу його скорочень і як наслідок—ударний і хвилинний об’єм серця,збільшує його потребу в кисні.

Вводять адреналін підшкірно,внутрішньом’язово,іноді інтракардіально.

Показання до застосування: хворим у стані анафілактичного шоку,гіпоглікемічної коми,пацієнтам з бронхіальною астмою,а також як пресорний засіб при шоку,колапсі для підвищення АТ.

 

Ефедрин-природний алкалоїд,сприяє виділенню з адренергічних нервів медіатору норадреналіну,який збуджує  a-, b1, b2-адреноренорецептори.Ефедрин стимулює серцеву діяльність,підвищуєАТ,усуває спазм бронхів,розширює зіниці,спричинює гіперглікемію,Навідміну від адреналіну в нього слабша,але більш  тривала дія.Препарат проникає через ГЕБ і справляє стимулювальну дію на ЦНС.

Показання до застосування: хворим для підвищенняАТ,отруєнні снодійними та наркотичними препаратами,енурезі,для розширення зіниць.Призначають препарат всередину до їди,вводять підшкірно,внутрішньом’язово та внутрішньовенно.

 

 

Адреноблокатори-це препарати,які зменшують вплив симпатичної іннервації на виконавчі органи. До них належать адреноблокувальні та симпатолітичні засоби.

 

-Адреноблокатори-це засоби,які блокують  a -адренорецептори. 

 

Фентоламін-справляє виражену  a-адреноблокувальну дію.Він сприяє розширенню периферичних кровоносних судин,покращенню кровопостачання шкіри,слизових оболонок і м’язів,зниженнюАТ,зумовлює тахікардію,підвищує моторику травного каналу.

Призначають препарат хворим з порушеннями периферичного кровообігу,Препарат призначають всередину.

Побічні ефекти: тахікардія,почервоніння,свербіж шкіри,ортостатичний колапс(після ін’єкції необхідно  полежати 1,5-2год.).

 

Празонін—зниження АТ .Препарат призначають всередину за схемою : спочатку 0,5-1,0мг перед сном(після прийому препарату слід полежати протягом 6-8 годин),а потім по 1,0мг 3-4 рази на день.

Протипоказання : період вагітності,а також вік до 12 років..

 

Тропафен—розширюються периферічні судини,знижується АТ. Препарат більш активний ніж фентоламін ; діє тривалий час,менш токсичний.

 

Піроксан—спричиняє центральну та периферичну  адреноблокувальну,а також седативну дію,усуває симптоми гіперсимпатикотомії(емоційний стрес,головний біль,відчуття тревоги,безсоння,зниження працездатності).

 

Серміон  виявляє -адреноблокувальну,спазмолітичну,судинорозширювальну дію,покращує гемодинамику і підвищує потребу мозкової тканини в кисні і в глюкозі.

Показання до застосування : порушення мозкового кровообігу.

 

 

-Адреноблокатори-це засоби,які блокують -адренорецептори.

Анаприлін-блокує -адренорецептори(серця і судин),спричиняє брадикардію,знижує роботу серця,його потребу в кисні,автоматизм,пригнічує атріовентрикулярну провідність.Загальний  периферияний опір спочатку підвищується,а потім знижується)виникає гіпотензивний ефект).

Показання до застосування : лікування ішемічної хвороби серця,порушення серцевого ритму.

Для усунення порушень серцевого ритму і нападу стенокардії анаприлін вводять внутрішньовенно.

Протипоказання : брадикардія, атріовентрикулярна блокада,цукровий діабет,бронхіальна астма,період вагітності.

 

Окспренолол(тразикор) призначають при стенокардії і порушеннях серцевого ритму.

 

Метопролол призначають хворим з  артеріальною гіпертензією,стенокардією,аритмією.,а також для профілактики інфаркту міокарда.

 

Корданум.

Атенолол.

 

 

Симпатолітики-це засоби,що пригнічують передачу збудження із закінчень адренергічних нервів на адренорецептори.

 

Октадин_симпатолітик,що знищує запаси норадреналіну в адренергічних  закінченнях,тобто ослаблює  симпатичну іннервацію до артеріол і серця. Під впливом препарату знижуються сила і частота серцевих скорочень,тонус судин,АТ.

Побічні ефекти : ортостатичний колапс.

 

Резерпін-це рослинний алкалоїд.Препарат знижує вміст норадреналіну в закінченнях адренергічних нервів,тобто виявляє симпатолітичну дію,діє заспокійливо і має слабкий антипсихотичний ефект.Під впливом резерпіну зменшується загальний периферичний опір артеріальних судин,знижуються частота серцевих скорочень, АТ.

Показання до застосування : для лікування хворих на артеріальну гіпертензію.

Побічні ефекти : депресія,сонливість,загальна слабкість.

 Тема:М-холіноблокатори, гангліоблокатори, курареподібні  речовини.

 

М –холіноблокатори-це засоби,що блокують М-холінорецептори і перешкоджають взаємодії з ними ацетилхоліну. Під їх дією зменшуються або усуваються ефекти стимуляції парасимпатичних нервів.

Під дією М-холіноблокувальних  засобів спостерігаються: мідріаз(розширення зіниць),підвищення внутрішньоочного тиску.параліч акомодації,далекозорість,з’являється тахікардія,покращується атріовентрикулярна провідність.підсилюється скоротливість міокарду.знижується тонус м’язів травгого каналу,жовчних проток,жовчного міхура,знижується секреція екскреторних залоз,знижується тонус гладких м’язів бронхів,знижується секреція бронхіальних залоз,зменшується секреція потових і слізних залоз,шкіри,слизових оболонок порожнини рота.

 

Атропін-алкалоїд,що міститься в беладоні,дурмані. Умедичній практиці застосовують Атропіну сульфат при виразковій хворбі шлунка і 12-палої кишки,холециститі,жовчнокам’яній хворбі,спазмах кишок і сечовивідних шліхів,бронхіальній астмі,для профілактики брадикардії перед наркозом.В офтальмології застосовують для дослідження очного дна,притраммах ока,як антидот при отруєнні холіноміметичними і антихолінестеразними засобами.

Препарати Беладони  призначають всередину дорослим як спазмолітичний і знеболювальний засіб.

Комбіновані препарати з беладоною: бекарбон,бесалол.белалгін.Супозиторії-бетіол.анузол.

 

Скополамін-алкалоїд,що разом з атропіном міститься в беладоні,блекоті,дурмані.Зостосовують у вигляді скополаміну гідроброміду.Пригнічує Ц.Н.С.-чинить седативний ефект,протиблювотну дію,знижує рухову активність.Застосовують для лікування хворих на паркінсонізм.

 

Платифілін-алкалоїд.Застосовують препарат—платифіліну гідротартрат.Виявляє міотропну,спазмолітичну дію,розширює судини,знижує АТ.Застосовується при спазмах ж.к.т.,при спазмах мозкових івінцевих судин,стенокардії.Вофтальмології для розширення зіниць.

 

Метацин-синтетичний препарат.Застосовують при виразковій хворобі шлунка та хронічному гастриті,нирковій і печінковій колиці,для премедикації перед наркозом.

 

Гастроцепін-пригнічує секрецію хлористоводневої кислоти і пепсину.Не проникає через ГЕБ іне виявляє центральної дії. Протипоказання—глаукома.

 

Отруєння М-холіноблокаторами може виникнути внаслідок передозування препаратами.

Допомога при отруєнні-призначення функціональних антогоністів—прозеріну,галантоміну.

 

 

Н-холіноблокатори.-це речовини,що блокують никотиночутливі холінорецептори.До них належать гангліоблокатори та міорелаксанти переферічної дії.(курареподібні засоби)

 

Гангліоблокатори-це засоби ,що блокують передачу збудження у вегетативних гангліях(парасимпатичних і симпатичних), а також Н-холінорецептори клітин мозкової речовини надниркових залоз.У наслідок цього розширюються переферичні судини і покращується кровообіг,розширюються кровоносні судини і знижується АТ,погіршуються секреторна і моторна функції шлунка і кишок.

 

Бензогексоній-діє протягом 3-5 годин.Він розширює переферійні судини тп знижує АТ,проявляє спазмолітичну дію.

Показання –ендартереїт,гіпертензивний криз,виразкова хвороба шлунка і12-палої кишки,набряки легень,мозку.

 

Димеколін-подібний до бензогексонію,але більш активний.Застосовують для лікування гіпертонічної хвороби I Iстадії.

 

Пентамін-за гангліоблокувальними властивостями поступається бензогексонію,Вводять тільки парентерально.Тривалість дії 2-4 години. Призначають при спазмах периферичних судин,гіпертензивному кризі.набряку легень.при коліках,нападах бронхіальної астми,при еклампсії .

 

Пірилен добре всмоктується з травного каналу і виявляє терапевтичний ефект5-8 год.

 

Гігроній-це пепарат подібний до бензогексонію.Антигіпертензивна дія настає через 2-3 хв.і триває 10-3- хв.Призначають в акушерській практиці при нефропатії вагітних,еклампсії.

 

Побічні ефекти та ускладнення гангліоблокаторів: ортостатичний колапс,загальна слабеість,сухість у роті,розширення зіниць,атонія сечового міхура і кишок.

Пртипоказання: інфаркт міокпрда,гостра стадія гіпотензії,ураження нирок і печінки,тромбоз.

Міорелаксанти-це лікарські препарати,що блокують Н-холінорецептори скелетних м’язів і переривають нервово-м’язову передачу.Під їхнім впливом знижуєтьсч тонус і настає їх розслаблення(релаксація) упевній послідовності. Спочатку блокуються нервово-м’язові синапси м’язів обличчя та шиї,потім кінцівок і тулуба;в останню чергу паралізується діафрагма,що супроводжується зупинкою дихання.

 

За механізмом дії їх поділяють на2групи.

1.Антидеполяризувальні препарати—блокують Н-холінорецептори і перешкоджають деполяризувальному впливу ацетилхоліна

 

Тубокурарину хлорид вводять в-в під час оперативних втручань після переведення пацієнта на штучне дихання.

Антогоністом курареподібних препаратів антидеполяризувальної дії являється прозерин.

 

Піпекуроній вводять в-в ,міорелаксація триває близько 2год. Призначають в анестезіології.

Побічні ефекти: розширення зіниць(мідріаз),зиження АТ.

Протипоказання- міастенія,ранні терміни вагітності,обережно при захворюваннях нирок.

 

Зособи деполяризувальної дії збуджують Н-холінорецептори і зумовлюють стійку деполяризацію постсинаптичної мембрани.Спочатку спостерігають тремтіння м’язів,а потім настає паралітичний ефект.

 

Дитилін—застосовують при інтубації трахеї,під час нетривалих операцій. Препарат спричиніє сильне,але нетривале(8-10 хв.) розслаблення м’язів.Застосовують при переведенні пацієнта на штучну вентиляцію легень.

Побічні ефекти:брадикардія.колапс,спазм бронхів,біль у м’язах кінівок,шиї,поперековій ділянці.

Протипоказання:глаукома.

 Тема:  М-,Н-холіноміметики.Антихолінестеразні.

 

До еферентних нервів належать рухові,які інервують скелетні м’язи,і вегетативні,які регулюють функції внутрішніх органів.

Вегетативні нерви перериваються у нервових вузлах(гангліях) і складаються з пре- і постгангліонарного волокон.

Вегетативні нерви поділяють на симпатичні і парасимпатичні.Симпатичні знаходяться поблизу від місця виходу з ц.н.с.,а парасимпатичні—поблизу органів.

Симпачичні і парасимпатичні нерви протилежно діють на функції внутрішніх органів.Іззакінчень нервів виділяються нейромедіатори—переносники нервового збудження.Нерви,з яких виділяютьсянейромедіатор ацетилхолін,називають холінергічними,а нерви ,зяких виділяється норадреналін---адренергічними.

Синапс-це місце контакту між двома нейронами.Синапси,в яких виділяється ацетилхолін називають холінергічними,а в яких норадреналін—адренергічними.

Холінергічний синапс складається з пресинаптичної і постсинаптичної мембран,між якими  розташована синаптична щілина.Упресенаптичних закінченнях виробляється медіатор ацетилхолін,що надходить у синаптичну щілину і потрапляє на постсинаптичну мембрану,де взаємодіє з холінорецепторами.Внаслідок цього виникає деполяризація постсинаптичної мембрани---потенціал дяї,який спричиняє зміну функції ефектора.Після взаємодії ацетилхолін руйнується ферментом ацетилхолінестеразою.

 

Холінорецептори(спеціальні утворення на постсинаптичній мембрані неоднаково чутливі до хімічних речовин.Розрізняють мускариночутливі(М-холінорецептори),що чутливі до мускарину(алкалоїд грибів мухоморів),та никотиночутливі(Н –холінорецептори),що чутливі до нікотину(алкалоїд тютюну)

М-холінорецептори  розташовані в постгангліонарній мембрані клітин ефекторних органів,на закінченнях холінергічних нервів,у ц.н.с.,екзокринних залозах.

Н-холінорецептори розташовані в гангліях(симпатичних і парасимпатичних),у мозковій речовині надниркових залоз,каротидних синусах,на закінченнях соматичних нервів і в ц.н.с.

 

Засоби ,що стимулюють холінорецептори.

М-холіномиметики:  пілокарпіну гідрохлорид, ацеклідин.

Н- холіноміметики: цититон, лобеліну гідрохлорид.

Антихолінестеразні : прозерин, галантамину гідробромід,армін.

М-холіноміметичні засоби—це лікарські препарати,які стимулюють мускариночутливі рецептори. Дія М-холіноміметичних засобів подібна до такої,яка виникає призбудженні парасимпатичного відділу вегетативної н.с.

 

Основні ефекти стимуляції М-холінорецепторів:

-звуження зіниць(міоз) Зниження внутрішньоочного тиску. Спазм акомодвції. Короткозорість(міопія).

-сповільненя ритму серця. Зменшення  атріовентрикулярної провідності.

-підвищення тонусу гладких м’язів бронхів і секреції бронхіальних залоз

-підсилення моторики шлунку ікишечника та секреції ескреторних залоз

- підвищення тонусу гладких м’язів жовчного міхура

-підсилення тонусу і моторики стінки сечового міхура

-підсилення секреції слинних залоз

 

Пілокарпіну гідрохлорид-застосовують місцево при лікуванні глаукоми.

Ацеклідин-синтетичний препарат,який використовують для лікування глаукоми,приатонії кишок та січового міхура,гіпотонії матки.Протипоказано при бронхіальній астмі,тяжких захворюваннях серця,у період вагітності,призапальних процесах у черевній порожнині.

 

 

Н-холіноміметичні засоби—це лікарські препарати,що стимулюють никотиночутливі холінорецептори подібно до нікотину.Як лікарські засоби вони збуджують Н-холінорецептори .Під їхнім впливом збільшується глибина і частота дихання,підвищується артеріальний тиск(стимулюють симпатичні ганглії і мозкову речовину надниркових залоз).

Лобеліну гідрохлорид-алкалоїд.Застосовують при рефлекторних зупинках дихання.

Цититон-це розчин алкалоїду.Дія нетривала.Застосовують при рефлекторних зупинках дихання,шоковому і колаптоїдному стані,інфекційних захворюваннях.
Табекс- таблетки для відвикання від тютюнопаління.

 

 

Антихолінестеразні засоби-знижують активність ферментй ацетилхолінестерази і сприяють накопиченню в холінергічних синапсах ацетилхоліну,який стимулює М- і Н-холінорецептори.Під впливом препаратів підвищується тонус і скоротлива активність гладких м’язів(радужки,бронхів,травного каналу,жовчовивідних шляхів тощо),розвивається брадикардія,функкція серця та артеріальний тиск знижуються,підсилюється секреція залоз,а також покращується передача збудження на скелетні м’язи та у вегетативних гангліях.

 

Прозерин-застосовуютьприміастенії,пралічі,залишкових явищах після менінгіту,полімієліту,при атонії кишок і січового міхура.

 

Галантаміну гідробромід-алкалоїд.Проникає в ц.н.с.Призначають препарат при міастенії,залишкових явищах після порушення мозкового кровообігу,у період рецедиву гострого полімієліту і хворим на дитячий церебральний параліч.

 Тема: Лікарські засоби,що впливають на аферентну іннервацію.

Аферентними або чутливими,називають нервові волокна,які проводять збудження від органів до ЦНС.

Класифікація препаратів,що діють у ділінці аферентних нервів.

1.Речовини,що пригнічують чутливі нервові закінчення:

1.1місцевоанестезійні засоби.

2Речовини ,що захищають чутливі нервові закінчення від зовнішніх подразнень

2.1 в’яжучі

2.2 обволікальні

2.3 адсорбувальні

3.Речовини,що подразнюють чутливі нервові закінчення.

 

Місцевоанестезійні засоби –це засоби,які зумовлюють місцеву втрату чутливості—анестезію.При їх застосуванні тимчасово втрачається больова,температурна та тактильна чутливість.Вважається,що вони діють на мембрани нервових волокон,блокуючи натрієві канали і блокують проведення імпульсів.Вони повинні мати такі властивості:

-високу вибіркову дію;

-короткий латентний період;

-високу ефективність при різних видах місцевої анестезії;

-певну тривалість дії;

-бажано ,щоб вони звужували судини.

Використовують місцевоанестезійні засоби для різних видів анестезії:

-поверхневої;

-інфільтраційної(розчином анестетіка послідовно»проймають» шкіру і більш глибокі тканини.Використовують0,25-0,5%розчин новокаїну або лідокаїну);

-провідникової(анестетік вводять за ходом нерва,використовуючи1-2% розчин новокаїну або лідокаїну);

-спинномозкової(0,7-0,8мл розчину анестетіка вводять у простір над твердою оболонкою спинного мозку.Використовують 5%розчин новокаїну або лідокаїну).

 

Дикаїн використовують в офтальмологічній(0,25-1%розчин) і у ЛОР-практиці(1-3%розчин)для поверхневої анестезії.

 

Анестезін призначають для зовнішнього застосування у формі присипки,пасти,мазі та у формі ректальних супозиторіїв.

 

Новокаїн-засіб,що діє протігом 0,5-1 години;має широктй спектр терапевтичної дії та відносно незначну токсичність.Застосовують для інфільтраційної(0,25-0,5%розчин),провідникової(1-2%розчин) та спинномозкової анестезії.Його призначають усередину(при виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки),ректально(при спазмах кишок), препарат використовують для розведення антибіотиків.

Побічні дії:алергійні реакції,знепретомлення.

 

Лідокаїн засіб,що зумовлює знеболювання 2-4 години,дієшвидше,сильніше,триваліше.ніж новокаїн.Застосовують для всіх видівмісцевої анестезії.Ще використовують при гострій фазі інфаркту міокарда.для профілактики фібриляції шлуночків серця(протиаритмічна дія)

 

Ультракаїн виявляє швидку та тривалу анестезійну дію,малотоксичний.Всі види анестезій.

 

В’яжучі засоби—ущільнюють поверхневий шар слизових оболонок і шкіри,утворюючи плівку,що захищає від подразнень чутливі нервові закінчення.Вони справляють:

-болезаспокійливу дію;

-протизапальну дію;

-зниження секреції травних залоз.

 

Танін-галодубильна кислота.Призначають для зовнішнього застосування у формі розчину та мазі при запальних процесах шкіри і слизових оболонок.

 

Кора дуба містить 8% дубильних речовин,які зумовлюють його в’яжучу дію. Відвар кори дуба викормстовують для лікування запальних процесів ротової порожнини,кровоточивості ясен,опіків.

 

Шавлія лікарська.Використовують листки рослини для полоскання ротової порожнини і горла при гінгівіті,стоматиті,ларингіті.фарингіті.

В’яжучу дію справляють також трава зверобою,ягоди чорниці.квітки ромашки.

 

Вісмуту нітрат-в’яжучий засіб неорганічного походження.Призначають для зовнішнього застосування у формі мазі і присипки при запальних процесах шкіри; всередину—при виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки,ентеріті,коліті.Застосовують також комбіновані препарати---таблетки Вікалін.Вікаїр,Де-нол.

 

Обволікальні засоби—це речовини рослинного походження,які здатні утворювати у воді клеійкі рідини-слизи,щовкривають захисною плівкою слизові оболонки або шкіру та захищають їх від подразнень.

Призначають їх при:

-запальних та виразкових процесах на слизовоій оболонці травного каналу;

-отруєннях кислотами,основами тощо;

-зменшенні подразнювальної дії лікарських препаратів

До обволікальних засобів належать також продукти---молоко,яєчний білок,відвари з вівсяної крупи.

 

Крохмаль—адсорбувальний засіб у формі присипок і обволікальний –у вигляді слизу.

Показання до застосування: у формі присипки і пасти для лікування дерматиту; всередину у вигляді слизу для лякування виразок,запальних процесів травного каналу;при отруєнні кислотами.лугами та солями важких металів; уформі мікстури--для зниження подразнювальної дії деяких ліків та уповільнення їх всмоктування.

 

Насіння льону справдяє обволікальну,послаблювальну дію.Призначають для зовнішнього застосування у вигляді слизу пригострих запальних процесах(абсцес,фурункул.лімфаденіт,міозит,артрит); всередину--- при гастриті,виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки.

 

Корень алтеї лікарської містить слизові речовини,крохмаль тощо.Призначають у формі настою та мікстури.Виявляє обволікальну і  протизапальну дію.Застосовують при гострому ларингіті,фарингіті,трахеїті,бронхіті,бронхопневмонії.кашлюку.

 

Адсорбувальні засоби—це засоби,які здатні своєю поверхнею поглинати і утримувати рідини та гази і тим самим захищати чутливі нервові закінчення від подразнень.

 

Вугілля активоване застосовують при отруєннях,оскільки препарат адсорбує токсичні речовини,уповільнює або припиняє їх всмоктування.Призначають також при метеоризмі й проносі.;для гемосорбції яка є ефективним засобом боротьби з інтоксикаццією.Такі адсорбенти,як ентеросгель,сорбогель ефективні при отруєннях,захворюваннях органів травлення,алергійних реакціях тощо.

 

Подразливі засоби_це лікарські речовини,що чинять стимулювальну дію на чутливі нервові закінчення шкіри і слизових оболонок та виявляють місцеву рефлекторну та відволікальну дію.

 

Розчин аміаку під час вдиху подразнює рецептори слизової оболонки дихальних шляхів і  рефлекторно збуджує дихальний і судиноруховий центри.Призначають інгаляційно хворим у непритомному стані,а також при сильному алкогольному сп’янінні всередину по 5-10 крапель з водою.

 

Гірчичники виявляють відволікальний ефект при запальних процесах дихальних шляхів та легень(накладають на ділянку грудної клітки),радикуліті(на поперекову ділянку),стенокардії(ділянку серця),а при артеріальній гіпертензії(на потилицю).При цьому зменшується біль і запальні реакції.Їх не застосовують принаявності ушкоджень на шкірі,при гнійнічкових захворюваннях,нейродерматиті,екземі,псоріазі.

 

Ментол-компонент ефірної олії м’яти перцевої.Ментол при нанесенні на шкіру та слизові оболонки зумовлює подразнення нервових закінчень.що супроводжується відчуттям холоду;виявляє рефлекторну та відволікальну дію.Призначають для втирань

.Усередину призначають як заспокійливий засіб.

 

Перцевий пластир.Містить екстракт стручкового перцю,що нанесені на тканину.Виявляє подразнювальну та знеболювальну дію .Накладають на шкіру на 2доби.Застосовують при радикуліті,невралгії,міозиті,люмбаго.

 

Олія терпентинова очищена.Виявляє місцеву подразнювальну.знеболювальну.антисептичну та відхаркувальну дію.Призначають для зовнішнього застосування при невралгії.міозиті,люмбаго,ревматизмі,артриті;для інгаляцій-при гнилісному бронхиті,бронхоектазіях та ін.

Протипоказання; захворювання печінки та нирок.

Подразливі засоби не можна призначати дітям дошкільного віку,оскільки у них можливі рефлекторне пригнічення та зупинка дихання.

 Патоморфологія.     Лекція.

 

Тема :  Патоморфологія   захворювань  органів   сечової  і статевої  систем.

 

 Гостра ниркова недостатність—це кліничний синдром різної етіології,який характеризується значним і раптовим зниженням клубочкової фільтрації,в результаті чого нирки втрачають здатність підтримувати склад рідин організму. Гостра ниркова недостатність виникає тоді,коли швидкість клубочкової фільтрації падає до 10мл/хв(при нормі 100-140мл/хв)А добовий діурез падає до 500мл (при N 1,5-2л)—олігурія,а якщо добовий діурез падає до 100 мл—анурія.

Причини гострої ниркової недостатності :преренальні,ренальні і постренальні.

Преренальні –ті причини ,при яких зменшується об’єм циркулюючої крові(травматичний шок,блювота,опіки,діарея,крововтрата),збільшується судинна ємкість(сепсіс,анафілаксія),серцева недостатність(інфаркт міокарда)

Ренальні причини—пов’язані з нирковою патологією,яка може виникнути  при дії нефротоксинів і медикаментів,при внутрішньосудинному гемолізі еритроцитів,гострому гломерулонефриті, тромбозі і емболії  ниркової артерії.

Постренальні прчини—це обструкція сечовивідних шляхів камінцями,пухлиною,згустками крові.

У перебезі гострої ниркової недостатності виділяють 4 фази :

-початкова фаза—це період від ураження нирок до розвитку олігурії,триває вона від кількох годин до тижня.

-олігурічна фаза—різке зниження швидкості клубочкової фільтрації,її тривалість від кількох днів до кількох тижнів (хворі гинуть саме в цей період)

-діуретична фаза—об’єм сечі поступово збільшується,а пртягом фази видужання ниркові функції відновлюються.

 

 

Хронічна ниркова недостатність.

Симптоматика хр. ниркової недостатності розвивається тоді,коли швидкість клубочкової фільтрації знижується до 30мл/хв(25% від N).

Морфологічною основою є нефросклероз.Порушення ниркових функцій відбувається за рахунок зменшення маси діючих нефронів або за рахунок значного зниження швидкості клубочкової фільтрації в кожному нефроні без зменшення їх числа.Виражена клініка-- при зменшенні маси діючих нефронів до30-10%.Людина може вижити при 2%.

Хр. ниркова недостатність характеризується симтемним ураженням організму.

 

--анемія—дефіцит еритропоетину,що продуцюється нирками (кісткови мозок не відповідає повноцінною реакцією) ;

--шлунково—кишкові кровотечі;

-гіпертензія(гіперпродукція реніну,обмеження екскреції Na,збільшення об’єму позаклітинної рідини);

-остеодистрофія—зменшується рівеньСa в крові,резорбція кісток,втрачається їх щільність.

Термінальну фазу називають уремією(швидкість клубочкової фільтрації 10мл/хв і нижче. В патогенезі—уремічні токсини,які є відпрацьованними продуктами азотистого обміну(креатин,креатинін,гуанідинянтарну і гуанідиноцтову кислоти),ароматичні сполуки(фенол,індол,аміни) При уремії токсичні речовини компенсаторно виводяться  через :шкіру,легені,слизову травного каналу,серозні оболонки.Уцих органах різко зростає проникність судин,розвивається набряк і запалення(часто фіброзно-геморагічне) При розтині відчувається запах сечі.

 

 

Гломерулонефрит—переважно інфекційно-алергічне захворювання,яке морфологічно характеризується дифузним пошкодженням мембранних структур клубочка і клінично проявляється олігурією,гематурією,протеїнурією,артеріальною гіпертензією і набряками. За механізмом розвитку розрізняють імунокомплексний (фіксація на базальній мембрані клубочка імунних комплексів :Ang може бути бактеріального походження----гетерологічні або Ang є білок власних тканин---аутологічні)  і нефротоксичний(антитільний),який пов’язаний з утворюванням Ant проти базальної мембрани клубочка. З гетерологічними  імунними комплексами пов’язана реакція капілярів клубочка за механізмом чутливості негайного типу(гострий і підгострий гломерулонефрит).Пошкодження мембрани аутологічними імунними комплексами здійснюються за механізмом гіперчутливості сповільненого типу,що характерна для хронічних форм хвороби.При аутоімунізації(антитільний гломерулонефрит) полем запалення служить капсула клубочків,і хвороба носить підгострий характер.

Гострий  гломерулонефрит розпочинається з  інтракапілярних ексудативних змін (в капілярах і мезангіумі) потім екстракапілярні (в  капсулі клубочків).за характером запалення—ексудативні і продуктивні. Ексудативний  інтракапілярний гломерулонефрит виникає як реактивний процес на  відклади імунних комплексів(плазморагія і лейкодіапедез),які призводять до набряку і інфільтрації лейкоцитами.Ексудативний екстракапілярний гломерулонефрит характеризується накопиченням ексудату(серозного,фібринозного,геморагічного) в порожнині капсули,що є морфологічним проявом ступеня пошкодження мембрани капілярів.

Для проліферативного інтракапілярного гломерулонефриту притаманне розмноження ендотеліальних і мезангіальних клітин.

Нирки при гострому гломерулонефриті набряклі.Піраміди темно-червоні,кора сіро-коричневого кольору з червоним крапом на поверхні(строката нирка).

Підгострий гломерулонефрит називають »швидкоплинним». Гістологічно :розростання ендотеліальних клітин капсули.Вони наповнюють порожнину,розтягуючи її навпроти воріт,що за формою нагадує півмісяць.Розвивається екстракапілярний  продуктивний гломерулонефрит.

Морфологічно : нирки збільшені,в’ялі.Корковий шар широкий,набряклий,жовто-сірий,тьмяний із червогим крапом,добре відмежований від темно-червоної мозкової речовини(велика строката нирка).

Хронічний гломерулонефрит.Частіше це самостійне захворювання,яке перебігає латентно з рецидивами протягом багатьох років і закінчується хронічною нирковою недостатністю.

Гістологічно картина хвороби строката:

--мембранозний проявляється морфологічно потовщенням та розщепленням базальної мембрани капілярів клубочка і не пов’язаний з проліферацією клітин;

-мезангінальний проявляється проліферацією епітеліальних і  мезангіальних клітин;

Завершується розвиток склерозом і гіалінозом капілярних петель.Нирки стають малими,сухими,малокрівними і зморщеними,а збережені нефрони гіпертрофуються.Поверхня нирок набуває червоного кольору.Розвивається вторинне (нефротичне) зморщення нирки.

 

Пієлонефрит-неспецифічне запалення ниркової миски, її чашечок,паренхіми нирки з переважною локалізацією процесу в проміжній тканині(інтерстеціальний нефрит)За характером запалення це гнійний  нефрит,який може мати хронічний або гострий перебіг.

При гострому пієлонефриті проміжна тканина всіх шарів нирки набрякла і густо інфільтрована нейтрофілами.Часто з’являються мікроабсцеси і геморагії.Нирка збільшена,повнокровна.Порожнини мисок і чашечок розширені,заповнені мутною сечею або гноєм.На розрізі тканина строката з наявністю абсцесів.

Для хронічного пієлонефриту характерне поєднання склеротичних процесів з ексудативно—некротичними.Канальці  дистрофічно змінені й атрофовані.Просвіти збережених канальців розширені й наповнені колоїдоподібним вмістом,епітелій приплюснутий.

 Фармакологія.   Лекція.

Тема :Гормональні  препарати,їх  синтетичні  замінники  та антогоністи.

 

Гормони—білково-пептидні або стероїдні сполуки,що секретуються ендокринними залозами і виділяються безпосередньо в кров.

 

Препарати гормонів гіпофіза.

Гіпофіз складається із 3-х часток—аденогіпофіза(передньої частки),середньої частки та нейрогіпофіза(задньої частки)

 

Препарати аденогіпофіза та їх синтетичні аналоги :

 

Кортикотропін регулює  функцію кіркової речовини надниркових залоз,виявляє протиалергійну і протизапальну дію.

 

Тиротропін регулює функцію щитоподібної залози,призначають хворим з гіпофункцією щитоподібної залози та з діагностичною метою при гострому її запаленні.

 

Соматотропін—біосинтетичний гормон росту людини,стимулює лінейне збільшення кісток.

 

Лактин регулює виділення молока в післяпологовам періоді.

 

Гонадотропні гормони регулюють функцію статевих залоз.

 

Препарати гормонів нейрогіпофіза

 

Окситоцин—синтетичний гормон.Застосовують для стимуляції пологової діяльності,зупинки маткової кровотечі.

 

Пітуїтрин препарат, що містиьть 2гормони:окситоцин і вазоприсин (для зниженняАТ)

 

Препарати,які застосовують при порушенні функції щитоподібної залози.

Під дією ферментів йод з тирозином  утворює кілька сполук(дійодтирозин,тетрайодтиронін.трийодтиронін),потім у кров потрапляє тироксин, який утворюється з цих речовин у процесі біотрансформації.Тироксин  впливає на всі види обміну речовин в організмі.

 

Препарати ,які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози(тиротропні засоби,стимулятори функцції щитоподібної залози,тиреоїдні засоби).

Класифікація тиротропних засобів :

Тиреоїдні гормони—левотироксин натрій(L-тироксин,еутирокс,тиворал,елтроксин),Трийодтироніну гідрохлорид,Тиреоїдин.

Комбіновані препарати—Новотирол,Тиратрикол,Йодтирокс.

 

Тиреоїдин—містить тироксин та трийодтиронін.Для лікування всіх форм гіпотиреозу.

 

Левотироксин(L-тироксин)—синтетичний гормон.Счтимулює процеси росту і розвитку,обмін жирів,білків і вуглеводів,збільшує потребу тканин у кисні.

 

Препарати,які застосовують  при гіперфункції щитоподібної залози.

 

Мерказоліл—зменшує синтез гормонів у щитоподібній залозі.виводить йодиди із залози,знижує основний обмін.

 

Дийодтирозин.

 

Препарати йоду у низьких дозах гальмують синтез гормонів щитоподібної залози.

 

Засоби,які застосовують при порушенні функції прищитоподібної залози.

 

При гіпофункції прищитоподібної залози знижується вміст кальцію у крові і розвивається алкалоз.Це призводить до підвищення збудливості нервової системи і тетанії(підвищення тонусу м’язів обличчя і діафрагми).

Препарати(замісна терапія) :Паратиреоїдин, Дигідротахістерол(тахістин)

 

Паратиреоїдин-гормон тварин,регулює кальцієвий обмін.

 

При гіперфункції прищитоподібної залози у крові підвищується рівень кальцію і це проявляється порушенням остеоутворення(розсмоктування кісткової тканини,деформація опорно-рухового апарату і переломи кісток).Препарати : Кальцитонін(знижує виведення кальцію з кісток.

 

 

Засоби при порушенні ендокринної функції підшлункової залози.

Гормон—інсулін,який знижує рівень цукру у крові.За відсутністю або недостатності інсуліну розвивається цукровий діабет.

 

Гормональні препарати—інсуліни :

1. інсуліни короткотривалої дії(6-8год.)

Інсулін людини—інсуман,інсулін аспарт;

Інсулін бичачий—інсулрап;

Інсулін свинячий—інсулін С,інсулін SNC,хумалог.

2.інсуліни середньої тривалості дії(12-14год.) : інсуман базал, хумалінНПХ, хумадар Б, фармасулін. 

Депо-інсулін С, ілетин I IЛ, ілетин I I НПХ, суінсулін лонг, Б-інсулін,інсулін-семілонг, інсулонг монатард МС, суспензія інсулін лонг.

3. інсуліни тривалої дії(24-36год.) : ультратард, інсулін гларгін,суінсулін ультралонг, монодар ультралонг.

Інсуліни тривалої дії—суспензії,які вводять в/м,одноразово,до сніданку.

 

Інсуліни –це гормональні препарати або їх аналоги,які застосовують для лікування хворих з 1 типом  цукрового діабету(інсулінозалежного).

 

 

Пероральні  гіпоглікемічні препарати---це синтетичні  препарати  для вживання всередину

--похідні сульфонілсечовини(букарбан,бутамід  тощо) стимулюють утворення ендогенного інсуліну в підшоунковій залозі.

--глібенкламід(антибет,бетаназ,даоніл,глюкобене,манініл,еуглюкон) синтетичний препарат,який посилює утворення ендогенного інсуліну,підвищує чутливість тканин до інсуліну та ступінь його зв’язування з клітинами мішенями.

--бігуаніди та препарати різної будови(метформін,буформін тощо) підвищують споживання глюкози тканинами,зменшують всмоктування глюкози в травному каналі.

 

 

 

Препарати  гормонів  кіркової  речовини  надниркових залоз та їх синтетичні аналоги.

 

Глюкокортикоїди або глюкокортикостироїди(ГКС)---гормони кіркової речовини надниркових залоз,що впливають на всі види обміну речовин.Їх дія :

-       протизапальна;

-       протиалергійна;

-       протишокова;

-       імунодепресивна(пригнічення утворення антител)

-       антитоксична;

-       пригнічення синтезу лімфоїдної та сполучної тканини.

 

Класифікація :

1. природні ГКС :Гідрокортизон,Кортизон.

2.синтетичні : Преднізолон, Метилпреднізолон,Тріамцинолон,Дексаметазон,Бетаметазон.

3.інгаляційні : Пульмікорт,Бекломет,Інгакорт,Флутиказон,Бетаметазон.

 

Преднізолон—синтетичний ГКС,активніший  за гідрокортизон у 4 р.,виявляє виражену протизапальну,протиалергійну,імунодепресивну дію.

Показання до застосування :для лікування пацієнтівз ревматизмом,колагенозом(захворювання сполучної тканини—склеродермія,системний червоний вовчак),бронхіальною астмою,тяжєкими алергійними реакціями,шоком,колапсом тощо.

Побічні ефекти :цукровий діабет,набряки,артеріальна гіпертензія,остеопороз.психоз,синдром відміни.При тривалому застосуванні—катаракта,глаукома,ураження зорового нерва,вторинні грибкові та вірусні інфекції.

 

 

Препарати жіночих статевих гормонів.

Естрогенні гормони.

Гестагенні гормони.

 

Естрогенні гормони:

--стероїдні естрогени---Естрон(фолікулін0,Естрадіол,Естріолє

--нестероїдні естрогени---Синестрол,Диместрол,Октестрол,Сигетин.

Естрогени виробляються в яєчниках.Вони стимулюють розвиток жіночих статевих органів,вторинних статевих ознак,спричиняють проліферацію ендометрія(зміни в ендотелії,що призводить до його видалення і відновлення менструації). Естрогенну терапію застосовують при всіх проявах недостатності внутрішньосекреторної функції яєчників—гіпоплазії матки,розладах менструального циклу,безплідності,після операцій з приводу видалення яєчників і матки, при патологічному перебігу клімаксу тощо.

 

Гестагенні гормони(прогестини)

--натуральний гормон—Прогестерон;

--синтетичний прогестин---Дидрогестерон(дуфастон), Медроксипрогестерону ацетат, Мегестролу ацетат, Медрогестон, Аллілестренол, норетистерон, Лінестерон.

Гестагенні гормони виробляються жовтим тілом яєчників.Їхня роль : сприяння збереженню вагітності в 1 триместрі.

 

Прогестерон—гормон жовтого тіла яєчників.Сприяє утворенню нормального секреторного ендометрія,діє спазмолітично на м’язи матки і маткових труб. Готує слизову оболонку матки до імплантації заплідненої яйцеклітини та підтримує нормальний розвиток вагітності.

Показання до застосування :невиношування плода(для його збереження), безплідність.дисменорея,маткові кровотечі,ендометріоз, патологічний перебіг клімаксу.

Побічні ефекти : підвищення АТ,набряки.

 

Препарати  чоловічих  статевих гормонів (андрогени)

Андрогени виробляються чоловічими статевими органами,сприяють розвитку статевих органів.формуванню вторинних статевих ознак,скелетних м’язів за чоловічим типом,фіксують кальцій й у кістках.

До андрогенних препаратів належать Тестостерону пропіонат,Тестенат, Тетрастерон.

 

Тестостерону пропіонат—синтетичний аналог андрогенів має біологічні і лікувальні властивості натурального гормону,більш стійкий ніж природний гормон.

Показання до застосування : статеве недорозвинення,порушення статевої функції ;  у високих дозах---для лікування злоякісних пухлин матки та молочних залоз у жінок віком до 60 років.

Побічні ефекти:у високих дозах –затримка води в організмі ; ужінок---маскулінізація,відсутність менструацій.

 

 

Анаболічні   стероїди –група препаратів,які за будовою подібні до андрогенів,але не мають гормональної активності.

 

Ретаболіл—синтетичний стероїд,що виявляє сильну і тривалу анаболічну діюАнаболічна дія---це стимуляція синтезу білка,утилізація азоту,кальцію, натрію, калію, хлоридів і фосфатів,що зумовлює збільшення м’язової тканини і прискорення росту кісток(остеогенез),репарації тканин.Ефект розвивається через 3дні і триває протягом 3-х тижнів і більше

.

Показання до застосування : всі стани з абсолютним чи відносним дефіцитом білків---при кахексії(виснаженні),дистрофії,хронічних інфекціях,травмах,опіках,інфаркті міокарда ;   при хворобах опорно—рухового апарату---остеопороз, переломи,незакінчений остеогенез,псевдоартроз тощо

.

Побічні ефекти :Диспепсія,ураження печінки,утворення жовчних і сечових конкрементів;  у жінок явища маскулінізації ;   у дітей—припинення росту кісток.

 

Метандростенолон—виражена анаболічна дія.

Феноболін—найбільш вибіркова дія серед анаболіків.менш гепатотоксичний,ніж інші анаболіки.