Патоморфологія.   Лекція.

 

Тема :Патоморфологія  та патофізіологія  нервової  системи.

 

Центральний і периферичний  паралічі.

 

Центральний параліч(спастичний) виникає при ураженні кори мозку,де закладені тіла перших нейронів і внутрішньої капсули і стовбура мозку,де проходять пірамідні шляхи.Причинами уражень  можуть бути крововилив,тромбоз,есболія,пухлина,арахноїдит,паразитарні хвороби.

Центральний параліч характеризується  підвищенням м’язового тонусу,підвищенням сухожильних і периостальних рефлексів(гіперрефлексія),появою патологічних рефлексів

 

Периферичний(в’ялий)при ураженні стовбура,передніх рогів спинного мозку,передніх корінців,сплетень і нервів.Для периферичного паралічу характерна повна втрата рухів—і довільних,і рефлекторних.Тонус м’язів відсутній(атонія).Внаслідок розриву рефлекторної дуги зникають сухожильні рефлекси. Денервовані м’язи зазнають атрофії---поперечна посмугованість губиться,розростається сполучна тканина. Характерна реакція переродження,яка проявляється спотворенням електрозбудливості м’яза.

 

Міастенія.

При міастенії  порушується передача нервових імпульсів у нейромускулярних синапсах,де медіатором служить ацетилхолін.,підвищується активність холінестерази,що його руйнує.Хїолінорецептори  блокуються аутоантитілами,і міоцити перестають реагувати на ацетилхолін.

Симптоми цієї хвороби пов’язані з швидкою  втомлюваністю і слабкістю м’язів.Бувають парези і паралічі.Найчастіше  патологічна слабкість охоплює всі м’язи одночасно(генералізована форма) ,рідше окремі м’язові групи.

 

Гіперкінези-це мимовільні  насильні рухи пірамідного або екстрапірамідного походження. Пірамідні гіперкінези проявляються у виді судомного стану. Тривалі мимовільні скорочення м’язів називають тонічними судомами ( подразнення підкоркових вузлів).Якщо м’язові скорочення чергуються з розслабленнями ,такі судоми називають клонічними (збудження коркових нейронів).

Генералізовані судомні приступи характерні для епілепсії. Вони складаються з двох фаз :тонічної і клонічної.

 

До гіперкінезів  екстрапірамідного походження належать  тремор,міоклонія,хорея,атетоз.

Тремор характерний для паркінсонізму.Він з’являється в стані спокою і поєднується з ригідністю м’язів,скутістю рухів і бідністю міміки.

Міоклонія-цешвидкі й короткі  м’язові  здригання,які виникають ізольовано або у вигляді залпів і не супроводжується руховим актом.Спостерігаються при енцефалітах,атеросклерозі, гіпертонічній хворобі.

Хорея-неритмічні,швидкі,розмашисті рухи кінцівок і тулуба з елементами неприродності.картинності.

Атетоз—повільні,червоподібні рухи в дістальних відділах рук і ніг,зрідка-на обличчі і шиї.Генералізовану форму називають торсійною дистонією.

 

 

Розлади  чутливості.

Чутлива функція нервової системи полягає у проведенні з периферії до головного мозку чотирьох видів чутливості :больової.температурної.пропріоцентивної,тактильної.Порушення чутливості можливі при ураженні будь-якої ділянки сенсорного шляху. Ураження периферичного нерва(травматичне перерізання.запалення) призводить до втрати всіх видів чутливості в зоні його іннервації.Повну втрату називають анестезією.зниження чутливості-гіпестезією.повне переривання спинного мозку супроводжується зникненням усіх видів чутливості.

 

 

Біль

 

Винекнення і передача больової інформації здійснюється медіаторами болю.Збудження рецепторів викликають гістамін,серотонін.брадикінін,простагландини ,субстанція Р та ін. метаболіти,що звільнюються в пошкодженій тканині.В організмі є структури,щопригнічують больові відчуття :нейронна опіатна,нейронна неопіатна,гормональна опіатна,гормональна неопіатна.

Хронічний біль виникає при тривалому пошкодженні тканин.Він викликає значно більшу активацію ,ніж при гострому болю, гіпоталамуса,гіпофіза,симпато-адреналової системи,лімбічних структур.Хронічний біль проявляється такими синдромами :фантомний біль,каузалгія,невралгія,іррадіюючий біль,проекційний біль.

 

Неврози.

В патогенезі неврозів головну роль відіграють порушення діяльності тих вищих відділів головного мозку,які адаптують організм до психотравмуючих ситуацій.За  умов емоційного стресу виникає сильне нервове напруження з вегетативними та ендокринними змінами,яке проявляється неадекватною поведінкою.

 

 

Менінгіт—запалення оболонок головного і спинного мозку.

 

-серозний (при вірусній інфекції) –м’які мозкові оболонки різко повнокровні.просякнуті ледь помітним ексудатом із поодинокими або множинними крововиливами;

--гнійний—м’які оболонки просякнуті мутною,жовто-зеленою тягучою рідиною у вигляді шапочки;

--геморагічний(сибірковий)—м’яка мозкова оболонка червоного кольору «шапочка кардинала» ;

--продуктивне запалення(гіперпродукція  цереброспінальної рідини) .У хворих можуть виникати явища гідроцефалії і набрякання головного мозку.

 

 

Енцефаліт—запалення головного мозку інфекційної або  інфекційно—алергічної природи.Первинні енцефаліти викликаються нейротропними вірусами—кліщовим.комариним.Вторинні енцефаліти виникають як ускладнення низки захворювань.

Макроскопічно : гіперемія мозкових судин,набряк і набухання речовини мозку,точкові крововиливи.

Мікроскопічно : зміни залежать від перебігу хвороби ;При гострій формі переважають циркуляторні порушення,ексудативні явища,запальна інфільтрація,нейрофагія.Затяжна форма—проліферація глії,деструкція нервової системи; Хронічна—фібрилярний гліоз,демієлінізація,атрофія мозку.