Патоморфологія.

Тема:Поняття про хворобу,здоров’я.

 

ВООЗ:Здоров’я-це- стан повного фізичного,психічного й соціального благополуччя,а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад.Якщо параметри людини збігаються із середньостатистичними або не виходять за межі фізіологічного діапазону.Здоровим можна вважати організм,який забезпечує постійність внутрішнього середовища(гомеостаз) за рахунок фізіологічної регуляції функцій,що склалася під час еволюційного розвитку і в процесі взаємодії з навколишнім середовищем. Такий організм відповідає на зовнішні впливи  доцільними і адекватними  реакціями,притаманними більшості особин данної групи або популяції.

 

Хвороба-це порушення життєдіяльності організму під впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища,з обмежанням пристосовності і  одночасно мобілізацією компенсаторно-пристосовних механізмів.Суть в тому,що хвороба починається з пошкодження під впливом хвороботворного чинника --настають порушення обмінних процесів і функцій органів,клітин,тканин,які можуть завершитися дистрофічними і некротичними змінами. Наприклад такі чинники,як :багато хімічних речовин гальмують активність ферментів;  іонізуючі промені змінюють будову ДНК; вірус поліомієліту руйнує нейрони передніх рогів спинного мозку;  висока  температура викликає запалення і некроз.Наслідки  негативного впливу хвороботворних факторів І.П Павлов  назвав власне патологічними,або поломом. Паралельно з цим в організмі виникають реакції протележного змісту,спрямовані на усунення причини полому  і збереження гомеостазу.У хворого на пневмонію у відповідь  на пошкоджувальну дію пневмококів підвищується температура тіла,збільшується кількість лейкоцитів,посилюється синтез антитіл.Ці компенсаторно-пристосовні реакції були названі Павловим фізіологічним заходом проти хвороби. Вони сприяють виживанню і відновлення здоров’я організму в умовах дії надзвияайних, патогенних чинників.Отже хворобу слід розглядати,як обов’язкову,нерозривну єдність двох начал---руйнівного і захисного.

Патогенні(хвороботворні,надзвичайні) фактори поділяються  на внутрішні(ендогенні)—це  патологічна спадковість і  патологічна конституція  й зовнішні(екзогенні)---механічні—удар,укол,стиснення; фізичні—електричний струм,ультрафіолетові та іонізуючи промені.тепло і холод,ультразвук,вібрація,невагомість; хімічні—луги,кислоти,гемолітичні,гепатотропні й нейротропні отрути,блокатори ферментів; біологічні—віруси,мікроби,комахи та інші живі істоти та продукти їх життєдіяльності.

 

Стадії розвитку хвороби: 

Латентний період(інкубаціонний)Він триває від початку дії патогенного фактора до появи перших хворобливих симптомів.Відбувається мобілізація компенсаторно-пристосовних механізмів.

Продромальний період –від появи перших симптомів до розвитку повної кліничної картини.

Період розпалу хвороби-наявність їїсимптомів.Стерта форма-симптоми не повністю проявляються,абортивна-процес закінчується швидко.

Завершення хвороби:повне і неповне видужання.рецедив,ускладнення,перехід у хр.форму,смерть.

Видужання—явища пошкодження зникають безслідно

Рецедив-це повторний спалах хвороби.

Ускладнення-приєднання до хвороби таких пат.змін ,що не пов’язані з причинним фактором.

Якщо хвороба набуває затяжного характеру зремісіями,товона перейшла у хр.форму.

Смерть-це незворотна зупинка життєдіяльності.

Етапи процесу вмирання:

Преагонія-затьмарюється свідомість,задишка,тахікардія,зниж.кров.тиск.

Агонія-втрачається свідомість,згасають рефлекси,послаблюються діяльність серця і дихання,аритмія,судоми,параліч сфінктерів,знижується  t тіла 

Клінична смерть-відсутність пульсу,дихання,але обмін речовин зберігається(можлива реанімація)  5-6 хвилин.

Біологічна смерть-незворотні розлади життєдіяльності.

Настають:

-охолодження,бо в тілі припиняється продукція тепла.

-трупне заклякання-ущільнення скелетних м’язів(заклякання)

-трупне висихання-випаровування вологи,помутніння рогівок,поява на них буроватих пятен.

-перерозподіл крові-повнокров’я вен і запустіння артерій.

-трупні плями-темно-фіолетові плями Через3-6годин.,принатисканні бліднуть.

-трупний розклад-процеси аутолізу і гниття.Трупна емфізема,бо гази проникають у тканини(гниття в кишечнику)