Мікробіологія.   Лекція.

Тема  :   Родина  кишкових  інфекцій.    В.А.Люта   стор.218-250

 

Родина кишкових бактерій—Enterobacteriaceae  об’єднує численну группу бактерій,які населяють кишечник людей і тварин.

Ентеробактерії-це прямі палички грамнегативні.нерухливі,спору не утворюють,деякі утворюють капсулу,аероби і факультативні анаероби,ростуть на простих поживних середовищах.Серед них є патогенні і умовно-патогенні. Патогенність більшості ентеробактерій зумовлена ендотоксином.

 

Ешерихії(Escherichia  coli)-кишкова паличка  ,більшість має капсулу або мікрокапсулу,рухливі (бувають нерухливі ),спору не утворюють,грамнегативні, факультативні анаероби,неіибагливі до поживних середовищ,легко ростуть на МПА (м’ясопептонний агар) і МПБ( м’ясопептонний бульйон).  Ферментативно активні—сахаролітичні властивості, протеолітичні властивості виражені слабо,не розріджують желатин.

Умовнопатогенні (представники нормальної мікрофлори) і патогенні (збудники гострих кишкових захворювань).

Антигенну структуру визначають у реакції аглютинації.

Резистентність—відносно стійкі , чутливі до високої температури,дезінфектантів.

Фактори патогенності :фактор адгезії і колонізації, інвазії, екзотоксини, ендотоксин

На аналіз відбирають випорожнення,блювотні маси (інколи—виділення з носа,зіва,вуха,гній,кров,сечу,секційний матеріал) За епід. Показниками—відбирають харчові продукти.

 

Сальмонели(Salmonella)—палички,рухливі,не утворюють спору і капсулу,грамнегативні. Факультативні анаероби,не вибагливі до поживних середовищ,ростуть на МПА і МПБ.Більшість  розщеплюєють вуглеводи.

Антигени—О-,Н-, К-антигени. Стійкі в навколишньому середовищі,стійкість до високої темп. Підвищується у сальмонел,що містяться у харчових продуктах.

Фактори патогенності :адгезії і колонізації,інвазії,ендотоксин,ентеротоксин,цитотоксин.

 

 

Черевний тиф та паратифи А і В.  Джерелом інфекції є хворі і бактеріоносії.  Механізм передачі—фекально-оральний.Імунітет тривалий,стійкий.Основний метод діагностики бактеріологічний.На дослідження беруть кров,бактеріологічне дослідження калу.Серологічне дослідженні крові.

 

 

Збудники харчових токсікоінфекцій.

Токсикоінфекції здатні  спричинити такі мікроорганізми : ентеробактерії, коки, клостридії, вібріони,псевдомонади  та ін.Основними збудниками є сальмонели.У людей на аналіз відбирають кал,блювотні маси,промивні води шлунка,кров,сечу ; за спеціальними показниками—жовч,спиномозкову рідиную  секційний матеріал.Основний метод—бактеріологічний.

 

Шигели—збудники гострого кишкового захворювання—бактеріальної дизентерії. Палички,не утворюють спору і капсулу,нерухливі,грамнегативні.Факультативні аероби,не вибагливі до поживних середовищ(МПБ і МПА).Біохімічна активність виражена слабко,не розріджують желатин.   Антигени---4 серогрупи.Шигели відносно стійкі в навколишньому середовищі.

Фактори патогенності : адгезії і колонізації, інвазії, токсини. Джерелом інфекції є хворі люди і носії.Механізм передачі—фекально-оральний. Шляхи передачі—водний,аліментарний. Імунітет—нетривалий і ненапружений.

Мікробіологічна діагностика_фекалії.Використовують бактеріологічний,люмінесцентно-мікроскопічний і серологічний методи діагностики.

 

Умовно—патогенні мікроорганізм-це мікроорганізми навколишнього середовища і нормальної мікрофлори людини,які безпечні для здорового організму,але здатні проявляти патогенні властивості у разі порушення функції захисних факторів макроорганізму.Фактори зростання захворюванності,спричиненої умовно-патогенною мікрофлорою :зміна імунного статусу макроорганізму внаслідок вживання антибіотиків,гормональних і вакцинних препаратів,що також призводить до пригнічення  нормальної мікрофлори і розвитку дисбактеріозу ;  забруднення довкілля,несприятливі соціальні фактори,вживання алкоголю і наркотиків.До  умовно-патогенних належать: ентеробактерії(клебсієли, протей,ієрсиніі, серація, цитробактер,ентеробактер,ервінія тощо),псевдомонади(синьогнійна паличка) , анаероби(бактероїди), коки(стафілококи, стрептококи), лістерії та ін.Встановити роль мікробів  можна тільки мікробіологічними методами.

 

Клебсієли.Цей вид поділяють на 3 підвиди. Улюдей вони спричинюють пневмонію,озену,риносклерому.Це палички,спору не утворюють,нерухливі,утворюють товсту капсулу.Вони легко культивуються на середовищах Ендо,ЕМС,Плоскирєва,К-2,МПБ.Ферментують вуглеводи,стійкі в навколишньому середовищі.  Факторами патогенності є капсула,ендотоксин,ентеротоксин,термолабільний токсин.Найчастіше спричинюють ендогенні внутрішньолікарняні інфекції,також здатні зумовлювати екзогенні інфекції.джереломяких є хворі люди і носії.Поширеними механізмами передачі є фекально-оральний, повітряно-краплинний,контактно-побутовий. Факторами передачі є м’ясні і молочні харчові продукти,вода,повітря…Матеріалом для дослідження є гній,кров, спинномозкова рідина,випорожнення, змиви з предметів, секційний матеріал.

 

 

Протей—палички ,спору і капсулу не утворюють,грамнегативні.Культивують як і всі ентеробактерії.У протея виражені  сахаролітичні властивості,протеолітичні властивості,розріджує желатин,дезамінує амінокислоти. Стійкий у навколишньому середовищі.Витримує низькі температури,стійкий до багатьох атибіотиків і дезінфектантів.Факторами патогенності є джгутики,фімбрії,ендотоксин,гемолізини,уреаза,протеаза.він може спричинювати ендогенну інфекцію в кишечнику.Іззовні він потрапляє в основному аліментарним шляхом із харчовими продуктами або через рану.Імунітет не виробляється.. Матеріалом для дослідження є випорожнення,кров,блювотні маси,жовч, дуоденальний вміст, сеча,секційний матеріал. Для діагностики використовують бактеріологічний і серологічний методи.Протей стійкий до багатьох антибіотиків.

 

Ієрсинії. Патогенними для люджей є—3.Палички,спору не утворюють,нерухливі,грамнегативні.Ростуть на середовищах :Ендо,ЕМС..Вони мають високу ферментативну активність,стійкі в навколишньому середовищі. Факторами патогенності є:   фактори адгезії,антигени вірелентності,гетерогенні антигени,ендотоксин,екзотоксин,ентеротоксин..Основним джерелом інфекції є тварини.Роль резервуара може виконувати навколишнє середовище.Механізм передачі інфекції є : основний(аліментарний і водний);  можливі контактно-побутовий і повітряно-пиловий.Матеріалом для дослідження є фекалії,мокротиння,сеча,жовч.гній,виділення з очей,кров Методи лабораторної діагностикиє є бактеріологічний і серологічний.. Аллергійний метод використовується  тільки для діагностики псевдотуберкульозу. Імунітет формується завдяки накопиченню специфічних антитіл і підвищенню фагоцитарної активності.

 

 

Синьогнійна паличка.

Вона невибаглива до поживних середовищ. Вона добре росте на  МПА, МПБ. Слабо виражені сахаролітичні властивості,але добре –протеолітичні,розріджує желатин і зсілу сироватку крові, гідролізує білки,руйнує гемоглобін.Стійка в навколишньому середовищі.Фактори патогенності є :ендотоксин,екзотоксин,гістотоксин,,ентеротоксин,ферменти агресії.Імунітет слабкий,нестійкий.Для аналізу відбирають гній,ексудат,пунктати із органів,сечу,секційний матеріал.Досліджують бактеріологічним методом.

 

Кампілобактерії і гелікобактерії.

Грамнегативні палички ,спору і капсулу не утворюють,рухливі. Для їх культування використовують середовища : м’ясні,кров’яні,печінкові.Резістентність висока.Виробляють комплекс термолабільних і  термостабільних факторів патогенності.Основним джерелом інфекції є тварини ,птахи і гризуни,додатковим джерелом—хворі люди і носії.Хвороби: ентеріт і ентероколіт.Кампілобактерії—високоімуногенні. Матеріалом для дослідження є фекалії, інколи –кров,вода,молоко,харчові продукти,змиви з предметів,секційний матеріал тощо.Переважно мікроскопічний,бактеріологічний і серологічний методи діагностики.