Патоморфологія.    Лекція.

Тема : Патологія  терморегуляції.   Гарячка.

 

Організм, який знаходиться в умовах високої температури зазнає загального пошкоджуючого впливу..Клінично це проявляється гіпертермією,або перегріванням,ознакою якого є підвищення температури тіла. Компенсаторно-пристосовні механізми запобігають її підвищенню,вмикаються відразу ж,як тільки організмові загрожує перегрівання і спрямовані на збільшення тепловіддачі. Теплова задишка(прискорення і поглиблення дихання,розширення периферичних судин і збільшення потовиділення(в літню спеку до 10-12л),гальмується утворення тепла,пригнічується функція щитовидної залози.  Поведінкові реакції обмежують контакт із джерелом високої температури.Ці механізми можуть довго утримувати температуру тіла на постійному рівні,виснаження їх призводить до гіпертермії.

Тепловий удар—коли швидке підвищення температури тіла поєднується з високою вологістю,відсутністю руху повітря і виконанням фізичної роботи. Тепловий удар дає високу смертність. Причини :досягнення граничного температурного рівня(43 град.) ,глибокі розлади сурцево-судинної діяльності .дихання і нервової системи.Впатогенезі теплового удару відіграє аміачна інтоксикація із-за інтенсивного розпаду білків і порушенням функції нирок.

Сонячний удар—коли гостру гіпертермію викликають сонячні промені ,які падають на незахищену голову.Процес починається з ураження головного мозку і мозгових оболонок—гіперемії і набряку їх.Підвищення температури,розлади серцевої діяльності і дихання розвивається вторинно.

Опік—при місцевій дії високої температури виникає вогнище запалення. 

4 ступені опіків:

1.-еритема ;2-поява пухирів з ексудатом ;3-утворення некротичних виразок ; 4-ввуглюванням тканин.

Великі опіки викликають загальне ураження організму---опікова хвороба.

 

 

Гарячка----  це патологічний процес,який характеризується зміною терморегуляції і підвищенням температури тіла,незалежно від температури навколішнього середовища.

Розрізняють інфекційні і неінфекційні  гарячки.

Інфекційні :

Мікрооргпнізми містять в собі екзогенні  (зовнішні) пірогени.Потрапивши в організм вони стимулюють утворення  ендопірогенів (внутрішніх)—інтерлейкін 1,який виділяється моноцитами,нейтрофілами,макрофагами тканин (під час фагоцитозу).Лімфоцити виділяють лімфокіни,який стимулює виділення інтерлейкіну,що впливає на центр терморегуляції і викликає гарячку.

Неінфекційні :

а)гарячка при асептичному запаленні ; б) гарячка при алергії . Патогенез----викликаються інтерлейкіном.Пусковий механізм –фагоцитоз : при асептичних запаленнях фпгоцитоз загиблих і пошкоджених клітин ; при алергіях—фагоцитоз комплексів антиген- антитіло.Інтерлейкін досягає центра терморегуляції в гіпоталамусі,який відповідає за  теплопродукцію і тепловіддачу й підтримує  температуру внутрішніх органів в бажаних межах. Він складається з  термочутоивої ділянки (термостат) ,з термоустановочної ділянки (установочна точка) та центру теплопродукції і центру тепловіддачі.

Термостат –це ділянка мозку,що вимірює температуру тіла.Він безперервно визначає температуру тіла і передає  ці дані на « установочну точку»,яка перебудовує центри теплопродукції і тепловіддачі ,щоб довести температуру тіла до бажаної.При зниженні температури тіла в холодному середовищі збільшується  продукція тепла скелетними м’язами(підвищення в них метаболічної активності ) ,починається м’язове тремтіння. Температура тіла зростає. 30% утвореного тепла –за рахунок печінки.  

Інтерлейкін1 діє на чутливі нейрони термостата ,реагує «установочна точка» ,яка сприймає температуру внутрішніх органів  як низьку  і настроюються на підвищення       ---виникає гарячка.

Виділяють 3 стадії гарячки :

 

-високого стояння -підвищення --зменшується тепловіддача ,зростає продукція тепла ,зростає м’ язовий тонус, зростає продукція тепла в печінці та внутрішніх органах.Підвищення температури тіла супроводжується ознобом з тремором.

-стадія високого стояння-температура досягає «  установочного рівня» і залишається певний час.Теплопродукція= тепловіддачі при більш високій ніж в нормі температурі.хворий відчуває прилив жара.Підвищується  t внутрішніх органів і шкіри.

За ступенем підйому t розрізняють такі види гарячки :субфебрильну- до38 град ; помірну—38-39 град ; високу=39-41 град ; гіперперитичну-понад 41 град

-зниження температури—кров перерозподілюється  із внутрішніх органів у судини шкіри.Зростають тепловіддача і потовиділення.Якщо t знижується дуже швидко може статися колапс.

 

Гарячка впливає на всі органи і  системи :

Частота серцевих скорочень зростає на кожен градус-10 ударів—прямий вплив нагрітої крові.Кров перерозподілюється до внутрішніх органів.шкіра стає блідою і холодною.Потовиділення обмежується.

 

Дихання стає частим і глибоким.

 

Із боку травневого каналу знижується секреція.Втрачається апетит.Виникають атонія кишок,запор,метеоризм.

 

З боку нервової системи порушення співвідношення між процесами збудження і гальмування.

 

Біологічна роль гарячки00прастосовна,захисна ,вона запобігає розмноженню мікроорганізмів.Гарячка стимулює імунологічну відповідь організму на вторгнення :активується фагоцитоз,збільшується продукція антитіл,інтерферону.

 

Негативна роль гарячки :збільшується метаболізм(розвивається азотистий дисбаланс), збільшується потреба в кисні,пурушуються функції органів.