Патофізіологія .  Лекція.   Патофізіологія  периферичного  кровообігу.

 

Недостатність  серця.—патологічний стан,коли  серце неспроможне забезпечити  адекватним кровопостачанням органи і тканини . Основним пусковим иеханізмом являється зменшення серцевого викиду і сповільнення кровотоку.Воно може бути спричинене метаболічним ураженням міокарда або його перевантаженням Єтри стадії :

Стадія пристосування—це функціональні зміни без структурних порушень, що здійснюється шляхом мобілізації резервних можливостей  енергетичного і скоротливого апарату кардіоміоцитів,що призводить до  зростання  сили скорочення міокарда.

Стадія компенсації забезпечується гіпертрофією міокарда.Макроскопічно вона проявляється розширенням порожнин серця. Гостра і хронічна.Гостра (при інфаркті)Кров накопичується в порожнинах серця,великих артеріях,венах та в циркуляторному руслі.Гістологічно :венозне повнокров’я внутрішніх органів,ознаки підвищеної капілярної проникності з плазматичним просяканням і набряком,стази крові в капілярах,множинні діапедезні крововиливи,дистрофічні і некротичні зміни в паренхіматозних органах.

 

Недостатність  кровообігу-це патологічний стан,зумовлений неспроможністю кровоносної системи забезпечити транспортно-обмінну функцію,внаслідок чого змінюється рівнеь функцій органів ,тканин і клітин. Патогенетично вона  знаходиться у зв’язку з недостатністю серця і супроводжується явищами застою,порушенням метаболізму і структури клітин,розвитком дистрофії і некрозу. Під судинною недостатністю розуміють порушення функції судинної системи на рівні артеріального,мікроциркулярного і венозного русел. Вона може бути генералізованою ірегіонарною,гострою і хронічною.Генералізована гостра судинна недостатність зумовлена позасудинними компресійними процесами,внутрішньосудинними перешкодами(тромбоз,емболія,стаз),порушеннями судинного тонусу(спазм артерій,дилятація вен). Хронічну судинну недостатність спричиняють захворювання  артерій,капілярів,вен(артеріосклероз,варикозна хвороба)

У патогенезі  недостатності кровообігу розрізняють стадії : пристосування,компенсації і декомпенсації.

Пристосовна стадія—актівація процесів саморегуляції і нейрогуморальної регуляції без структурної перебудови серцево-судинної системи.

Стадія компенсації—структурні зміни в серці і судинах.

Стадія декомпенсації—гіпертрофія серця,  структурна перебудова судин,розвиток дистрофії,некрозу і склерозу у внутрішніх органах.

 

Хронічне венозне повнокрів’я ускладнює хронічні захворювання серця.Воно є проявом хронічної правошлункової недостатності. При цій формі в усіх формах розвивається склероз різної ступені прояву.

Шкіра стає холодною,цианотичного кольору,виражені набряк,склероз,розширення вен,виразки,що довго не загоюються.

Печінка збільшена,щільна.Судини стискують гепатоцити,що призводить до атрофії.Уфіналі фіброз і цироз.

У легенях  діапедезні крововиливи які зумовлюють гемосидероз і склероз.Легені стають щільними,на розрізі бурого кольору.нирки і селезінка в умовах гіпоксії зазнають дистрофії і склерозу.

Порушення в системі мікроциркуліції пов’язані з нагромадженням біологічноактивних речовин.Вони проявляються спазмом і дистонією артеріол,втратою тонусу венул,гемо- і лімфостазом.Ці зміни завершуються  капіляризацією синусоїдів,склерозом артеріол і венул,периваскулярним набряком.