Фармакологія.

 

Тема : Лікарські засоби, що впливають  на функцію  органів  травлення.

 

Засоби,що впливають на апетит.

Засоби,які застосовують при порушенні секруції шлункового соку.

Засоби,що впливають на моторику шлунка.

Засоби,які застосовують при порушенні секреції підшлункової залози.

Гепатотропні засоби.

Проносні засоби.

Протипроносні (антидіарейні) засоби.

Засоби,які застосовують для функціональної діагностики в гастроентерології.

 

Засоби,що підвищують апетит :

Гіркоти(настойка полину,настойка гірка,кульбаба,золототисячник,трилистник,гірчиця,хрін та ін.) вибірково подразнюють смакові рецептори язика,рефлекторно збуджують центр голоду довгастого мозку,підвищують апетит,покращують травлення. Застосовують гіркоти при захворюваееях,що супроводжуються зниженням або відсутністю апетиту(анорексія)

Інсуліни знижують рівень глюкози в крові і збуджують центр голоду довгастого мозку.

 

Засоби,що знижують апетит(анорексичні)—дезопімон,фепранон, мазипдол---стимулюють,збуджують центр насичення і пригнічують центр голоду,знижують апетит.Застосовують при ожирінні.

 

Засоби,які застосовують при гіпосекреції шлункового соку.Порушення секреції шлунка пов’язане з нервовою(зниження активності парасимпатичної регуляції і блукаючого нерва),гормональною та місцевою регуляцією.

Гіркоти ;

 Вуглекислі мінеральні води :містять вуглекислий газ,який посилює секрецію шлункового соку.Їх вживають перед їдою на початкових стадіях захворювань :»Єсентуки-17»,»Лужанська»,»Поляна Квасова» ;

Препарати на основі лікарських рослин :квітів бузини чорної,ромашки лікарської,трави золототисячнику,деревію звичайного;

Замісна терапія :сік шлунковий натуральний,пепсин,кислота хлоридна розведена,пепсидил,абомін,ацидин-пепсин.

 

Засоби,які застосовують при гіперсекреції шлункового соку:

1.Антацидні засоби :препарати,які нейтралізуют надлишок кислоти шляхом хімічної реакції:

а)сполуки алюмінію :Альгельдрат(алюмінію гідроксид),Алюмінію фосфат(фосфалюгель,гастерин),Алюгастрин,Симальдрат(гелусил),тисацид.

б)Комбінації солей: Алюмаг(альмагель,анацид,гастал,маалокс,ренні),Регусил,Гестид(мегалак)

в) Сполуки магнію:Магнію оксид. 

 

2. Засоби,що зменшують секрецію шлункового соку:

а)М-холіноблокатори:Гастроцепін(пірензепін)

б)Блокатори Н –рецепторів шлунка(знижують секрецію шлункового соку) Циметидин(альтрамет,гістодил,контрацид,примамет),Ранітидин(гістак,ранісан,зантак,рантак),Фамотидин(квамател,фамосан,блокацид,ульфамід),Нізатидин(аксид)

в)Блокатори протонного насоса-Омепразол(осид,празол ,Омез),Пантопразол,Рабепразол.

 

3.Засоби,що проявляють захисну дію на слизову оболонку шлунка :Де-нол,Смекта,Гастрофіт,Гастрофарм,Плантаглюцид,Препарати вісмута(Вікалін,Вікаїр)

 

4.Засоби,що впливають на моторику шлунка :

-Блювотні засоби спричиняють антиперистальтику шлунка,а засоби центральної дії---подразнюють рецептори тригер-зони довгастого мозку,збуджують блювотний центр мозку:

а)центральної дії :Апоморфіну гідрохлорид;

б)рефлекторної дії :препарати блювотного кореня,настій трави термопсису,розчин аміаку.

-Протиблювотні засоби :

а)нейролептики—при безперервному блюванні,у період вагітності,при пухлинах мозку,променевій хворобі,під час хіміотерапії :Етаперазин,Аміназин,Галоперидол.

б)стимулятори перистальтики :Метаклопромід(Церукал),Мотиліум.

в)антогоністи серотонінових рецепторів :Ондасетрон(Зофран) ;

г)М-холіноблокатори призначають при блюванні,спричиненому вестибулярними порушеннями :Скомоламін,Аерон.

 

5.Засоби,які застосовують при порушенні зовнішньої секреції підшлункової залози.Для лікування хронічного панкреатиту,пухлин та атрофії залозистих елементів використовують поліферментні препарати або засоби замісної терапії :Панкреатин,Дистал,Креон,Панзинорм.Фестал,Мезим-форте,Дигестал,Ораза,Солізим.

Ферментні препарати містять основні ферменти підшлункової залози---трипсин,амілазу,ліпазу,які забезпечують перетравлення білків,вуглеводів та жирів.

 

Для лікування гострого панкреатиту використовують :

а)антиферментні препарати :Апротинін,(Контрикал) ;

Контрикал—інгібітор протеолітичних ферментів.Препарат знижує активність ферментів підшлункової залози та попереджує розсмоктування утворених тромбів.

б)М-холіноблокатори.

 

 

Гепатотропні  засоби:

Жовчогінні препарати; Холелітолічні засоби; Гепатопротектори .

 

Жовчогонні препарати-це засоби.які стимулюють утворення жовчі(холеретична дія) та покращують відток жовчі,розслабляють непосмуговані м’язи жовчовидільних шляхів та сприяють виходу жовчі у 12-палу кишку(холекінетична дія).

Холеретики :

1. препарати,що містять суху жовч та жовчні кислоти :Алохол,Холензим.

2. препарати на основі лікарських рослин :настій кукурудзяних приймочок,квітів цміну,Холасас,Холагол.

3.синтетичні препарати :Оксафенамід,Нікодин.

Холекінетики :

Атропіну сульфат,Платифіліну гідротартрат,Но-шпа(дротаверін),папеверіну гідрохлорид,Папазол,Магнію сульфат.

Жовчогонні препарати застосовують для лікування хворих з хр. Гепатитом,холециститом,холангітом,дискінезією жовчовидільних шляхів тощо.

Протипоказання :гострий гепатит,дистрофія печінки.Холеретики –при обтураційній жовтяниці.

 

Алохол—комбінований препарат,що містить суху жовч,екстракти часника та кропиви,активоване вугілля.Він посилює утворення жовчі,секреторну активність печінки та усього травного каналу; зменшує процеси гниття.метеоризму у кишечнику; виявляє легку проносну дію.

Показання до застосування :хр. Гепатит,холецистит,холангіт,звичайний закреп.

Побічні ефекти :алергія,діарея.

 

Холосас—натуральний препарат,який виробляють з шипшини та цукру.Виявляє м’яку спазмолітичну та жовчогінну дію.Покращує обмінні процеси в печінці.

Показання до застосування :хр. Холецистит,гепатит.

 

 

Холелітолітичні засоби_препарати,які сприяють розчиненню холестеринових компонентів у жовчному міхурі та жовчовидільних протоках : Хенодіоксихолева кислота.

 

Гепатопротектори-засоби,що захищають клітини печінки від пошкоджувального впливу гепатотоксичних речовин,нормалізують обмінні процеси в гепатоцитах.Їх застосовують для лікування хворих з гепатитом,цирозом,а також для запобігання токсичному впливу на печінку.

 

Класифікація гепатопротекторів :

1. Засоби,що впливають на фосфоліпіди клітинних мембран---Есенціале,Ліпін,Ліпостабіл,Гептрал,Орнітин,Гепастери А,Б,Гепасол,Фосфоліп,Цитраргінін.

2.Біофлавоноїди рослинного походження ---Силибінін(легалон,силібор,карсил),Білігнін,Гепабене,Лів52,Цинаризин.

3.Вітаміни та гепатопротектори тваринного походження –Токоферолу ацетат,Сирепар,Трофопар,Вітогепат,Ербісол.

 

 

Проносні засоби—препарати(застосовують при закрепах),що стимулюють рухову активність кишок,викликають дефекацію.

 

Сольові(осмотичні) проносні  засоби---магнію сульфат.натрію сульфат тощо створюють у кишках високу концентрацію йонів,підвищують осмотичний тиск,порушують всмоктування води.Вода і розчинені в ній речовини затримуються у кишках,унаслідок чого вони розтягуються,механорецептори подразнюються та  посилюється їхня рухова активність.Через 4-6годин настає дефекація :Магнію сульфат,Натрію сульфат,сіль»Барбара»,лактулоза,(дуфалак,нормазе,порталак).Застосовують сольові проносні при отруєннях,гострих закрепах.

 

Контактні проносні препарати подразнюють рецептори різних відділів кишечнику,а ті спричиняють і посилюють перистальтику кишок :Ізафенін,Фенофталеїн,Бісакодил,Рицинова олія,корінь ревеню,Листя сенни,Сенаде,Сенадексин,Регулакс,Гуталакс,Кора крушини.

 

Проносні,що розм’якшують калові маси—Масло вазелінове,Макрогол(форлакс,фортране)

 

Проносні,що збільшують об’єм вмісту кишечнику—Ламінарид,Мукофальк.

 

 

Протипроносні(антидіарейні)засоби :

-антибактеріальні засоби

а)антибіотики—ністатин,пімафуцин,поліміксин,леворин та ін.

б)синтетичні антибактеріальні засоби---фталазол,сульгін,ніфуроксазид,інтетрикс та ін.

в)ентеросорбенти—активоване вугілля,аттапульгіт,ентерос-гель,смекта, альгігель,сорбогель;

г)засоби,що пригнічують перистальтику кишечнику---лоперамід.

Лоперамід—антидіарейний засіб,який знижує тонус і моторику гладких м’язів кишечнику за рахунок дії на рецептори кишкової стінки,підвищує тонус анального сфінктера,Дія настає швидко і триває 4-6 год.

Протипоказання :кишкова непрохідність,гострий коліт.

 

 

Засоби,які застосовуються для функціональної діагностики в гастроентерології 

 

Дуоденальне зондування при захворюваннях печінки і жовчного міхура.Хворому через зонд у 12-палу кишку вводять 50-100мл теплого 25-30% розчину магнію сульфату,який сприяє рефлекторному викиду жовчі.Через певні інтервали беруть на дослідження 3 проби—А,В.С.

 

Засоби,які застосовують для функціональної діагностики захворювань шлунка:підшкірно вводять гістамін або пентагастрин,які посилюють секрецію шлункового соку.