Лекція   по  мікробіології .    Тема   :Вчення  про  інфекцію.   Вчення  про  імунітет.

 

Імунітет---це спосіб захисту організму від живих тіл  і речовин, які несуть на собі ознаку генетично  чужерідної інформації.

Інфекційна імунологія вивчає механізми самозахисту макроорганізму від інфекційних хвороб.  Неінфекційна--- проблеми алергії,імунодіфіциту, автоімунних хвороб,,трансплантації, імуногенгетики,імуногематології, гемолітичні  автоімунні та медикаментозні анемії, резус-конфлікт у вагітних та явища, пов’язані з переливанням крові. Імунологія вивчає системи специфічного і неспецифічного   самозахисту.

 

 Фактори природної неспецифічної резистентності—це генетично зумовлені механізми,які діють проти  будь-якого патогену і спрямовані на відновлення порушень нормального стану організму:

 

--анатомо-фізіологічні фактори—це шкіра, слизові оболонки,нормальна мікрофлора,лімфатична система,кисле середовище шлунка,підвищення температури тіла,системи виділення тощо

 

--гуморальні фактори містяться у рідинах: сироватці крові,сечі,слині,спинномозковій рідині,тканинних рідинах,секретах слизових оболонок.

 

Сироватка крові містить розчинні речовини,які згубно діють на мікроорганізми: комплемент( комплекс білків,активуються у разі потрапляння  антигену,спричиняє запалення,зумовлює лізис) , пропердин( білок глобулін, який бере участь у підготовці бактерій до руйнування,активує комплемент і фагоцитоз) ,бета-лізини(згубно діють на грампозитивні мікроби),ікс-лізини(згубно діють на грамнегативні ),еритрин (на дифтерійну паличку),лейкіни і плакіни.   Лізоцим—фермент виділений із секретів слизових оболонок і кровіф , здатний руйнувати клітинну стінку бактерій.   С-реактивний білок—білок гострої стадії запалення.

 

Сеча, простатична рідина,екстракти тканин містять біологічно  активні речовини,що згубно діють на мікроорганізми.

 

Цитокіни—це комплекс біологічно активних речовин,що утворюються внаслідок активації бактеріями макрофагів і лімфоцитів. До них відносять інтерлейкіни(активують фагоцити,лімфоцити,сприяють утворенню антитіл), фактор некрозу пухлин(згубно діє на пухлинні клітини),  інтерферони(розрізняють альфа--.бета- і гама-інтерферон.Вони активують  імунітет,мають протимікробну ,протипухлинну дію)  та ін.

--клітинні фактори- здатні  поглинати антиген і перетравлювати його або вбивати чужерідну клітину.Фагоцитарні властивості проявляють мікрофаги,моноцити крові і макрофаги. Процес фагоцитозу включає 5 етапів:  хемотаксис, адсорбція,  утворення фагосоми,  утворення фаголізосоми, процесинг.ФАГОЦИТИОЗ МОЖЕ БУТИ НЕЗАВЕРШЕНИМ ,КОЛИ ПРОЦЕСІНГ НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ І МІКРООРГАНІЗМИ РОЗМНОЖУКЮТЬСЯ В ФАГОЦИТІ АБО .НАВІТЬ ГИНУТЬ.

 

Запалення-цеосновний фактор неспецифічного захисту,коли при порушенні цілості тканин будь-яким фактором виділяються біологічно активні речовини(гістамін,брадикінін,серотонін, лейкотрієни),які підвищують проникність стінок капілярів у зону запалення проникають мікрофаги та ексудат,що містять  комплемент,фібриноген, антитіла,лейкоцити та ін.,утворюється набряк.ФАГОЦИТИ УТВОРЮЮТЬ ВАЛ  НАВКОЛО ВОГНИЩА ЗАПАЛЕННЯ,ЗМЕНШЕННЯ ШВИДКОСТІ КРОВОТОКУ  ПРИЗВОДИТЬ ДО УТВОРЕННЯ МІКРОТРОМБІВ,ПІДВИЩЕННЯ ГУСТОТИ  КРОВІ ,ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ  ПОШИРЕННЮ МІКРОБІВ ЗА МЕЖІ ВОГНИЩА. У ЦЬОМУ ВОГНИЩІ ВИНИКАЮТЬ НЕСПРИЯТЛИВІ УМОВИ ДЛЯ РОЗМНОЖЕННЯ МІКРОБІВ: АЦИДОЗ, ГІПОКСІЯ, МІСЦЕВА ГІПЕРТЕРМІЯ.Мікроби гинуть під  дією макрофагів.антитіл, комплементу.

Лімфоцити—цитиотоксичні природні кілери .Вони виділяють  білок—перфорин.

 

Біологічний механізм самозахисту  здійснює сам геном шляхом самовиправлення різних структур ДНК  і припинення функціювання  в клітині чужеродного геному.

 

Види   імунітету : природжений. Набутий(активний ,пасивний), штучний(активний.пасивний) ; загальний та місцевий ;Антибактеріальний, антитоксичний,противірусний, протигрибковий,протипухлинний,трансплантаційний ;  Стерильний і нестерильний.

 

Центральні органи імунної системи : кістковий мозок, загрудинна залоза(тимус).

Периферичні органи: селезінка, апендикс. лімфатичні вузли,лімфоїдні утворення слизових оболонок різних органів.

 

Інфекція  --це процес проникнення мікроорганізмів та взаємодія їх у певних умовах навколишнього середовища.

Інфекційний процес-це сукупність захисних фізіологічних,патологічних та імунологічних реакцій,які відбуваються в макроорганізмі у відповідь на дію патогенних мікроорганізмів. 

Інфекційна хвороба—це крайній ступінь  розвитку інфекційного процесу,що проявляється характерними кліничними ознаками(симптомами),а також біохімічними,імунологічними, гістологічними та ін. змінами.

Для збудників  інфекційних хвороб характерні такі властивості :

--патогенність—здатність мікроорганізмів спричинювати захворювання в організмі .Поділяють на патогенні, умовно-патогенні,непатогенні.;

--специфічність—це здатність кожного виду мікроорганізмів спричинювати певне захворювання;

--органотропність—здатність патогенних мікроорганізмів вибірково уражати певні тканини;

--вірулентність—0це ступінь патогенності певного штаму.

 

Патогенність мікроорганізмів реалізується через інфекційність(здатність заражати), інвазивність(здатність долати захисні механізми макроорганізму).  Токсигенність(здатність утворювати екзотоксини)

 

Форми інфекційного процесу:

--за природою збудника –бактеріальна, вірусна, грибкова,протозойна;

--за походженням—екзогенна, ендогенна, автоінфекція;

--за локалізацією збудника—генералізована, локалізована;

--за кількістю видів збудника—моноінфекція і змішана інфекція;

--за повторенням проявів хвороби—вторинна інфекція,реінфекція,суперінфекція,рецидив;

--за тривалістю взаємодії мікро- і макроорганізму---гостра,хронічна, повільна, мікробойносійство(відсутність клінічних ознак хвороби);

--за ступенем прояву клінічних  симптомів хвороби—маніфестна(комплекс симптомів),безсимптомна форма.

 

Динаміка інфекційної хвороби.

 Інкубаційний період—це проміжок часу з моменту проникнення збудника в макроорганізм до появи перших ознак хвороби.

Продромальний період—період провісників хвороби.

Період розпалу хвороби—прояв специфічних симптомів,які залежать  від  виду збудника.

Період реконвалесценції—одужання,відновлення фізіологічних функцій пошкоджених клітин.