Стоматологія.   Лекція.

Тема :Травми  та  пухлини  щелепно-лицьової ділянки.

 

Переломи  кісток лицевого скелета

 

Переломи кісток носа без зміщення уламків або боковим чи передньозаднім їх зміщенням.Хворі скаржаться на значну ,але короткочасну кровотечу,порушення дихання,утворення крововиливів повік.Можлива перфорація передньої черепної ямки і ліквору.При пальпуванні—крепітація уламків.

 

Переломи виличної кістки і виличної дуги.

 Перелом виличної дуги—порушення неприривного виличного відростка виличної кістки і виличного відростка скроневої кістки.Переломи завжди множинні : утворюються три щілини і два уламки,котрі зміщуються всередину і вниз.Хворі скаржаться на  ускладнення при відкриванні рота.При огляді—деформація обличчя,при пальпації –западання виличної дуги.

Перелом виличної кістки—її відокремлення від скроневого відростку верхньої щелепи,лобної і скроневої кісток.Наступає зміщення тіла виличної кістки  назад і всередину,іноді повертання уламків по вісі з проникненням у верхньощелепну пазуху і порушенням передньої стінки верхньої щелепи.Тоді внаслідок розриву слизової оболонки—кровотеча.Хворі скаржаться на  втрату чутливості в межах іннервації підочного нерва,деформацію обличчя.При пальпації нижнього очного краю з’являється симптом «сходинки».Перкуторно—симптом «розбитого горщика»

 

Переломи і поранення нижньої щелепи.

При переломах нижньої щелепи від сили тупої дії виникає типове зміщення відламків під впливом тяги прикріплених до них м’язів,власної маси відламків.При піднадкісткових переломах,коли сила,що викликала перелом,була незначною,і іноді при серединних переломах у ділянці кута щелепи не відбувається зміщення відламків.У таких випадках розриву слизової оболонки не відбувається.

При локалізації перелому тіла нижньої щелепи по середній лінії зміщення відламків може бути мінімальним або відсутнім із-за рівномірної тяги м’язів дна порожнини рота.Між відламками у ділянці нижнього краю тіла щелепи може  утворитися невелика щілина за рахунок тяги жувальних м’язів.

 При перелому у ділянці іклів,премолярів,молярів зміщення відламків може бути значним.Малий відламок внаслідок скорочення жувальних м ‘язів зміщується вгору,вперед і всередину.Великий відламок через скорочення м’язів,що опускають нижню щелепу з двох боків і однобічної тяги крилоподібних м’язів зміщується донизу і в бік пошкодження—спостерігається  сходинкоподібне співвідношення відламків.

При переломах у ділянці кута ,якщо щілина проходить  у межах прикріплення  жувальних м’язів(серединний ангулярний перелом) зміщення частіше не відбувається,а коли щілина проходить позаду цього м’яза,гілка і щелепа  зміщуються догори,вперед і всередину.Великий відламок  у передньому відділу опускається і зміщується в бік перелому.

При переломі виросткового відростку зміщення короткого відламку зумовлено  напрямом сили удару  і тягою латерального крилоподібного м’яза.Великий відламок підтягується догори і в бік пошкодження.Має місце порушення прикусу.

При двосторонніх переломах виросткового відростка малі відламки зміщуються вперед і всередину.

У пацієнтів з переломами нижньої щелепи  нерідко рот буває напіввідкритим,і з нього витікає слина з домішками крові.Вимушене положення нижньої щелепи зумовлено тим,що при закриванні рота відламки переміщуються і з’являється різкий біль.Часто відсутність або зниження чутливосиі нижньої губи і підборіддя.

 

Переломи  і  поранення  верхньої  щелепи.

 Внаслідок міцного з’єднання верхньої щелепи з  сусідніми кістками часто при її переломі одночасно виникають переломи інших кісток обличчя, а іноді і основи черепа.Верхня щелепа має кілька слабких ділянок,у яких при травмі відбуваються переломи.Вони носять назву переломів за Ле Фором. Є три типи таких переломів :

Вивчити по Ю.І.Мастеров «Захворювання зубів і порожнини рота» стор.280

Перша допомога : спочатку слід вжити заходів щодо виключення розвитку ряду загальних і місцевих ускладнень---запобігання винекнення шоку,асфіксії, припинення кровотечі або поновлення крововтрати.При відкритих переломах щелепи потерпілому після внутрішньошкірної проби вводять протиправцеву сироватку(3000МО) або протиправцевий анатоксин за схемою.При транспортуванні тимчасово закріплюють відламки щелепи за допомогою марлевих і стандартних пов’язок(опірна шапочка,жорстка підборідна праща) ,якщо їх нема тоді виготовити  із прогіпсованого бинта.

 

Пухлини.

Доброякісні пухлини  одонтогенного походження.

Амелобластома пухлина епітеліального походження.Характерна наявність овальних порожнин різного розміру,розділених тонкими костними перетинками.

Одонтогенна фіброма складається із сполучнотканинної строми і залишків епітелію,який утворює зуб.

Одонтома –конгломераи тканин зуба і пародонта.Основною тканиною являється дентоподібна речовина.

Епуліс—новоутворення розташоване на альвеолярних відростках щелеп.Складається із ніжки,розташованої на яснах і більш широкої верхівки.Мають щільну консистенцію.

 

Остеогенні пухлини щелеп.

Хондрома утворюється із хрящової тканини,з’являються у вигляді вузла,які випинаються на зовнішній поверхні щелеп.

Остеома утворюється із кісткової тканини.

Остеобластокластома-представлена остеобластами і остеокластами.Інколи перетворюються на злоякісні новоутворення.

Міксома—пухлина слизової тканини.Пухлина м’якої консистенції,безболісна округлої або вузловатої форми Часто малігнізується.

 

Злоякісні пухлини.—це рак губи,рак язика,рак нижньої щелепи,рак верхньої щелепи. Це пухлини епітеліальної природи.

Пухлини неепітеліальної природи :фібросаркома,мікросаркома.

 

Перед лікарем і фельдшером стоїть завдання :раннє виявлення  злоякісних пухлин щелепно—лицьової ділянки.У ділянці обличчя і щелеп можуть локалізуватися як  первинні пухлини,так і вторинні---метастази з органів,що знаходяться в інших частинах тіла.Зрозвитком хвороби  з’являється і посилюється місцевий біль,постійне погіршення загального стану,порушення форми і  функції ураженого органу.В анамнезі таких хворих є вказівки про наявність одного з предпухлинних захворювань :дискератозу, хронічного запалення,виразки,яка довго не загоюється,або тріщини,плями.Пухлина стає помітною у випадку зміни форми органу при незміненому або незначному порушенні функцій останнього.Біль з’являється  лише за значних розмірів або за близькостю пухлини до нервового стовбура.